— Це добре чи погано?
— Ми цим схожі, Климентію. Трохи. Чи більше, ніж трохи. Не вирішила ще.
Вона знову потерла кісточку.
— Болить?
— Менше.
— Треба туго зав'язати.
— Чим?
Він витягнув із кишені пальта чорну хустинку. Аж тепер звернув увагу: він досі в пальті, на відміну від Магди. Скинувши його й поклавши на стілець, Клим присів поруч із ліжком, торкнувся пошкодженої ноги.
— Тут?
Вона не забрала ногу.
Його пучки погладили панчоху. Не ніжну, шовкову — грубувату, яка краще тримала тепло.
— Я затягну. Так походите день, може — два. Але старайтеся лежати, сидіти, менше рухатися. Не ступати на ногу. Вивих, розтяг зв'язок. Не трагічно, мине, його так лікують просто.
— Рецепт?
— Порада. Я відвернуся, зніміть панчоху. Краще буде перев'язати.
— Чому?
Елементарне питання зупинило, загнало в глухий кут.
Він не знав, стукіт чийого серця лунав у його вухах.
Може, навіть обох.
— Пані Магдо...
— Що.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Коханка з площі Ринок» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ тринадцятий «Боже, вони рожеві...»“ на сторінці 5. Приємного читання.