Розділ «Частина друга Змій-дівиця, або Любов у Гілеї. Скіфія легендарна»

Сини змієногої богині

«Батько історії» до обох міфів про походження скіфського народу віднісся однаково скептично – як до розповідей своїх співвітчизників, так і до оповідок аборигенів придніпровських степів.

«Та є ще й інший переказ. Він найбільше поширений, отже, вважаю його правдивим. Згідно з ним кочові скіфи жили в Азії. На них найшли війною масагети. Під їхнім натиском скіфи перейшли до країни кіммерійців, – бо ця країна, що її тепер займають скіфи, належала здавна, як кажуть, кіммерійцям».

…Після поразки кіммерійців, скіфи «прийшли й зайняли порожні землі».


Вони прийшли з глибин Азії


Свою розповідь про них, загадкових чужинців, здавалося, не просто людей, а – лише кінних воїнів, вершників, таких собі кентаврів степових, котрі невідь-звідки вигулькнули в степах Північного Причорномор’я, Геродот почав вельми впевнено:

«Вони прийшли з глибин Азії…»

І цим твердженням наче крапку поставив.

Азією прийнято називати найбільшу частину світу, що разом з Європою становить єдиний материк Євразію. Площа Азії (з Кавказьким перешийком) 44 363 тисячі квадратних кілометрів, у тім числі острови – понад 4 мільйони км2. Азія лежить у Північній півкулі, лише Малайський архіпелаг частково заходить у Південну півкулю, на півночі Азія омивається Північним Льодовитим океаном, на півдні – Індійським, на сході – Тихим океаном, на південному заході – морями Атлантичного океану (Середземним, Егейським, Мармуровим, Чорним). Межу між Азією та Європою проводять по східному підніжжю Уралу, річках Ембі та Маничу, межу з Африкою – по Суецькому перешийку.

На середину 1975 року численність населення Азії становила близько 2,3 мільярда чоловік. В антропологічному відношенні населення Азії в основному належить до монголоїдної раси і австралоїдної раси. Крім того, в результаті змішання окремих рас виникли нові антропологічні раси. В Азії живе понад тисячу народів (націй, народностей і племен), які належать до багатьох мовних сімей і груп.

Зокрема, народи індоєвропейської сім’ї (710 млн чол.) представлені в Азії індоєвропейською, іранською, слов’янською та іншими мовними групами.

Народи іранської сім’ї (65 млн чол.) – перси, афганці, таджики, дарі, тати, курди та ін. До мертвих мов іранської мовної сім’ї належать давньоперська й середньоперська (пехлеві), мідійська, авестійська, парф’янська, аланська, согдійська, хорезмійська, скіфська та ін. Отож героїв «Синів змієногої богині» відносять до іранської сім’ї. І саме їх вважали – на всіх законних на те підставах! – неперевершеними воїнами, народом-вершником, товаришами по мечу, яких до того нікому не вдавалося подолати.

Греки дивувалися тій простоті, з якою жив цей народ-воїн (зокрема царі), і жахалися, що в них такий страхолюдний поховальний обряд.

Отож «батько історії» свою розповідь про них почав упевнено:

«Вони прийшли з глибин Азії».

І це відповідає історичній правді: найдавніші сліди їхні виявлено на Алтаї. З кінця VIII – початку VII ст. до н. е. скіфи на Північному Кавказі майже на три десятиліття створили своє – теж жахне для тамтешніх народів! – «царство ішкуза». Тоді ж вони – як врешті-решт розпалося їхнє, здавалося, вічне царство, – з’являються в Північному Причорномор’ї, що належало кіммерійцям. Принаймні вони там владарювали довгий час (загалом чи не триста років).

Кіммерійці були войовничі, не знали поразок і віками наганяли жах на всі тамтешні народи й племена.

Аж тут з’явилися якісь скіфи, котрі виявилися ще сильнішими за них, адже наганяли жах на весь цивілізований світ від Персії до Піренеїв, від Месопотамії до Карпат!

І кіммерійці почали чи не вперше зазнавати поразок. Від прийшлих. Кіммерійська кіннота не знала спину – її зупинили скіфи.

Скіфська кіннота виявилась ще навальнішою, ще разючішою!

Вершники прийшлих кочовиків та їхні коні були захищені лускатими обладунками. Ішкузи були озброєні важкими списами, довгими мечами (такими ж, як і в кіммерійців), короткими кинджалами, званими акінаками, дальнобійними луками. Підраховано: скіфський воїн – вершник чи піший – за одну хвилину міг пускати до десяти стріл! Одну за одною! Одну за одною! Як автомат. І коли перша вже валила з ніг противника, пробивши йому груди чи вп’явшись йому в око, в повітрі ще летіло 5–6 і більше стріл. Зважте: у сагайдаці кожного скіфа вміщувалися чи не дві сотні цих снарядів! А тому загін міг за лічені хвилини знищити загін супротивника, а рештки його докінчити тараном – навальним ударом кінноти. Не треба забувати й про «підступну» конструкцію скіфських стріл з дволопатевим гачком – їх не так просто було видобути з тіла, не завдавши мук і значних пошкоджень потерпілим. І ось із таким військом, що налітало вихором, сараною, що все на своєму шляху пожирає, залишаючи позад себе тільки вбитих та конаючих, і зітнулися кіммерійці – до того теж непереможні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сини змієногої богині» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Змій-дівиця, або Любов у Гілеї. Скіфія легендарна“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Розділ без назви (2)

  • Пролог Скіфська таїна

  • Частина перша Оповиті млою і хмарами

  • Частина друга Змій-дівиця, або Любов у Гілеї. Скіфія легендарна
  • Частина третя Під дзвін мечів і співи стріл

  • Частина четверта Скіфський рай і скіфське ельдорадо

  • Частина п’ята Золотий плуг і золоте ярмо. Скіфія хліборобська, або Звідки «родом» змій Горинич

  • Частина шоста Мідний казан Аріанта, або Подорож на Ексампей

  • Частина сьома Від Асклепія до Анахарсиса: змії і мудреці

  • Частина восьма Скажи, бабусенько, мені, що скіф співав у давні дні?

  • Частина дев’ята Чортомлик і Cолоха

  • Частина десята І почалася «дивна» війна

  • Частина одинадцята Заістрянські пригоди

  • Частина дванадцята Там степи, там могили, як гори…

  • Частина тринадцята Копав чоловік колодязь у Мелітополі…

  • Частина чотирнадцята Пектораль[97]

  • Частина п’ятнадцята Сказання про те, як одна велика Скіфія перетворилася на дві малі

  • Частина шістнадцята Друга загибель Скіфії

  • Епілог Скіфська рапсодія

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи