Він примчав на огирі.
Він, молодий скіф!
Бив копитьми скажений огир. А він на скаку
Кинув її уперегин на кінську гриву.
Свиснув знагла скіф!
Заржав гарячий огир, зметнувсь —
І вони мчали. Дзвеніла сталь підків.
А вслід бігли, валували собаки —
Вони хтіли перейняти скіфа.
А він мчав, мчав,
Пригнувшись до кінської гриви,
Аж доки не видобувсь у поле.
І – осадив коня.
І зніс її на ту ж високу могилу,
Де колись вона стояла…
І вона скрикнула!
Скрикнула не як стара Кам’яна Баба.
А молодо-молодо!
По-дівочи,
Як юна скіфка: «Степ!» —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сини змієногої богині» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ятнадцята Сказання про те, як одна велика Скіфія перетворилася на дві малі“ на сторінці 30. Приємного читання.