Розділ «Частина чотирнадцята Пектораль[97]»

Повертають назад

У країну, що вимріяв

Їхній сивий вожак!..

Підростай же, Марисю,

І до сонця злітай.

І живи, і борися,

І – усе пам’ятай:

Чим глибинніш коріння,

Тим стійкіша трава,

Той не знає старіння,

В кого пам’ять жива.

Відрядження до Скіфії грецького генія, або P. S. до чотирнадцятої частини

«…Що ж до мистецької вартості пекторалі, то треба, безперечно, погодитись, що це найбільший шедевр ювелірного мистецтва стародавніх. У розміщенні врівноваженої, але дзеркальної композиції обох сторін трьох фризів пекторалі відчувається безумовний вплив найвищих досягнень античного мистецтва. Сполучення в образах надзвичайної реалістичної натуралізації, навіть надлишкової для таких мініатюр деталізації, і монументальності з довершеністю всіх фігур, художнім відтворенням експресії, емоцій є свідченням безпосереднього зв’язку з найвідомішими школами античних скульпторів Греції ІV ст. до н. е. Праксителя, Скопаса, Лісіппа, Лехара.

Зазначимо, що пектораль з могили скіфського царя виявилася пошкодженою, ба навіть зі слідами ремонту. Про її належність скіфському цареві ніхто не сумнівається. А ось як вона потрапила до нього від найкращих ювелірів Еллади – це питання. Очевидно, мають рацію ті дослідники, які вважають її зробленою на замовлення скіфського царя. Митець, що робив пектораль, безумовно, побував у Скіфії, бачив її природу, людей, їхній одяг, озброєння, коней, корів, телят, сцени доїння худоби тощо. Можливо, він зробив і якісь малюнки-ескізи.

Тож, безперечно, мала слушність дослідниця пекторалі М. Русяєва, яка писала: «Отже, різні дослідники, на основі власних уявлень, запропонували концепції, кожна з яких дає змогу проникнути в зображувальну суть і символіку пекторалі. Але чи означає це, що подальше дослідження такого унікального твору завершено і на його розгляді треба поставити крапку? Ні, схоже, вона постійно привертатиме увагу вчених, хоч би якими достовірними здавалися б її інтерпретації та розшифрування окремих сюжетів. Адже вони багато в чому відбивають світогляд і менталітет дослідників, їхні релігійно-філософські пристрасті та погляди, що склалися завдяки опануванню сучасними науковими знаннями, бо навряд чи такими ж могли володіти навіть наймудріші представники скіфських номадів». (Черняков І. // Українська газета. – 2005. – № 23.)