— Річ у тому, що вбивця американського громадянина Арсена Фількевича — його асистент Тед Россман — тепер працює на Вас тут, у Дніпропетровську. Американське правосуддя завжди намагається не лишати безкарними злочини проти своїх громадян.
— Не придурюйтеся! Коли ви знаєте про Теда, то зрозуміло, що вас більше непокоїть не здійснення правосуддя, а нова біологічна зброя.
Томас лише мовчки розвів руками та вишкірив зуби у порцеляновій посмішці.
— Що я матиму з того? — прохрипів олігарх.
— Безпеку. Респект від американського суспільства…
— Частка у проектах від використання винаходу?..
— Послухайте, містере Шахсуваров, — Томас додав гомеопатичну долю металу в інтонацію, — нам достеменно відомо, що цей замах, — він кивнув на загіпсовану руку співрозмовника, — спланували та організували надзвичайно ретельно. Ваші, як Ви самі визнаєте, сильні і жорстокі недоброзичливці не зупинилися перед величезними видатками та залученням фахівців найвищого рівня кваліфікації, щоб усунути Вас із ігрищ довкола трону.
— Та який там найвищий рівень кваліфікації?! Хулігани атакували побутовими лазерами, — спробував знизати плечима олігарх, але одразу скривився від болю.
— Чому ж тих «хуліганів» досі не знайшли? — Томас продовжував наганяти страху. — Ми провели власне неформальне розслідування у співпраці з місцевими спецслужбами і дійшли одностайного висновку, що замах був спланований і виконаний фаховими терористами.
— Але коли про це дізнається самодержець, їх із-під землі вишкребуть і на фарш перемелють!
— Ви припускаєте можливість, що йому про це досі невідомо? — вдав величезний подив цереушник.
— А Ви натякаєте, що це він сам?!
— Достеменно ми наразі не знаємо, але й виключати — не можемо.
— Самодержець першим зацікавлений в успіхові дослідів Россмана.
— Але ж контроль за розробкою цілковито зберігався за Вами, і якби не катастрофа, то саме Ви були б першим власником технології. Звісно, не рахуючи Россмана, але з цією проблемою могли б упоратися у ще менш складний спосіб, аніж із Вами.
— Гадаєте, що на завершальному етапі мене вирішили усунути?
— Це класика жанру. Хіба Ви самі не збиралися те ж саме зробити із Тедом? Скажу вам більше: інформацією про час Вашого вильоту з Домодєдова володіло дуже обмежене коло осіб.
— Але ж місцеві служби знали, коли я прилітаю. Логічно припустити, що це їхня робота.
— Логічніше припустити, пане полковнику Шахсуваров, що цю операцію добре скоординували. Може статися, що місцеві служби напохваті у Ваших колишніх колег із КДБ.
— Отже, Сполучені Штати пропонують мені захист…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відлуння у брамі» автора Матвієнко К.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12. «Дніпро — Потомак»“ на сторінці 3. Приємного читання.