Розділ IX Дні й ночі в Лемберзі

— Не кажи дурниць... Я хвилююсь за тебе!

— Я усьому дам раду.

— Кажеш так, ніби ти Господь.

— Коли я поруч з тобою, люба Анно, мені здається, що й справді всемогутній...

Вона усміхнулась і взяла його руки в свої. Хвилину вони мовчали, а потім дівчина зазирнула йому у вічі. Здавалось, вона хотіла зробити це раптово, щоб розгледіти усю їхню глибину й не дати можливості власнику цих очей будь-що від неї затаїти.

— Це правда, що сьогодні ти битимешся з ним? — запитала Анна.

— З ким, кохана? — спробував удати здивування Массарі.

— Не треба лукавити... Ти знаєш, що я говорю про свого чоловіка.

— Він поки що тобі не чоловік! — раптом вибухнув венецієць, — наскільки пригадую, ви не взяли шлюбу.

— Любий, це лише справа часу... — скрушно промовила Анна й одразу про це пошкодувала.

— Маю враження, що ти цього сама хочеш! — не стримуючи себе вигукнув Массарі і, вирвавши свої руки з її долонь, рвучко відійшов убік.

Здавалось, він збирався вийти назад з цього двору, але в останню мить зупинився. Зачекавши якийсь час, доки буря всередині нього стихне, Анна обережно підійшла до коханого і, поклавши руки йому на плечі, притулилась до нього так ніжно, як тільки могла. Вона, здавалося, прагнула стримати його гарячу натуру і вберегти від чогось непоправного.

— То ти справді викликав його на двобій? — перепитала Анна.

— Справді. Вирішимо це так, як вирішують люди честі, — відповів Массарі.

— Будь обережним. Корнякт дуже могутній. Серед його боржників найвпливовіші магнати Речі Посполитої.

— Мені однаково.

— Я б менше боялася за тебе, якби була переконана, що він чесно вийде на поєдинок. Але Костянтин вдасться до якогось підступу...

— Аби лиш не боялась за нього, — відповів венецієць, обертаючись знову до Анни, — якщо ж цей добродій сьогодні поведеться негідно або не прийде зовсім, тоді все місто дізнається, що його милість Костянтин Корнякт боягуз і здатен лише обдурювати купців та займатись перемитництвом, підкуповуючи міських урядників.

— Він не боятиметься знеславитись, — тихо сказала дівчина.

— Боятиметься, — усміхнувся Массарі.