Розділ одинадцятий

Рек стояв у воротах, тримаючи в руці шпагу, й жестом кликав Ірену.

Шлях їй заступив чоловік у чорному. Ірена з подивом глянула на свої руки — вони були в борошні по лікоть, зі стиснутими білими кулаками...

По обличчю того, хто перегородив їй шлях, юшила кров із неглибокої рани на лобі.

Не роздумуючи, затято, Ірена сипонула у вічі йому жменю борошна... Нічого собі тісто...

І, вже майже дотягнувшись до простягнутої руки Река, вона востаннє обернулася до Музиканта.

Так, він почув. Хтось, можливо, й пропустив повз вуха, але старий божевільний таки почув — оте «пані Хміль».

Насилу одірвавшись од його приголомшеного погляду, вона шаснула за ворота. За спиною продовжувалася веремія — охоронці ловили псів, носатий лікар хапався за серце, вельможний Горох шматував окіст, вільнонаймані вже були загоном санітарів... Двоє у чорному були поранені, але цілком іще можуть організувати погоню...

А ще — біляве дівча на паркані. Десятирічна дівчинка, яку більше ніхто і ніколи не погладить просто так.

Ніч провели в лісі, у спеціально обладнаній схованці. Без вогню і практично без сну. І майже без слів.

«Що ж далі?» — хотіла запитати Ірена, але у неї не повертався язик. Безкорисливий лицар і так розумів, що їхні вчинки, загалом-то, не особливо схвальні.

...Але ж і не трагічно безнадійні. Тут немає поліцейських постів, паспортної системи, комп’ютерної мережі... У принципі, найнявшись робітницею на яке-небудь заможне сільське обійстя, можна легко сховатися з ока нишпорок Високого Даху...

— Значить, це Високий Дах мене... ловить?

— Високий Дах переслідує авторку Хміль уже дуже давно, — втомлено повідомив лицар. У його голосі був ледь відчутний докір: що ти, мовляв, недорікою прикидаєшся?..

— У мене є будинок, — сказала вона після паузи. — У вас є кінь... Ми могли 6... День дороги — і ми доберемося...

Лицар зітхнув.

Скоріше всього, місцезнаходження її будинку було відомо переслідувачам. Мабуть, вони навідувалися туди за Ірениної відсутності... Й Ірені з Семиролем просто пощастило, що, випавши із МОДЕЛІ номер один у МОДЕЛЬ номер два, вони не застали в передпокої людей у чорному, не ознайомилися тут же з сувоєм, який заміняє ордер на арешт...

Семироль. Семироль...

— Я знайшов його для вас... — глухо сказав Рек.

Ірена сіпнулася:

— Що?!