Розділ одинадцятий

— Тобі б треба... темного... Тлумача.

— Кого? — Ірена спохмурніла.

— Темного... Тлумача. Того, що вчить, як від Провидіння ухилитися... Так кажуть. А може, брешуть... Хто він тобі, той хлопець?

— Який? — знову запитала Ірена, й питання прозвучало безглуздо.

— Який підводу розвантажує...

Ірена обімліла. Ось як виходить: ретельна конспірація призводить до того, що помисли її видно, як на долоні...

Ірена розкрила рота, на ходу вимислюючи відповідь, — але цієї миті у ворота загепали ззовні. Наполегливо, майже грубо; дружно загавкала псюрня.

Носатий дідок вибрів на ґанок. Ковзнув поглядом навсібіч — спостеріг підводу Река з лантухом на карку; кивнув двом охоронцям, які виглянули із флігеля, та невдоволено потупцяв до воріт.

Музикант смикнув струни — химерно-протяжно...

Час був не для відвідин. О такій порі пожертвувань вже не брали, відпускали робочу силу і нових постояльців не ждали теж.

Ірена бачила, як Рек ізблід під шаром засмаги і пилюки.

— Хто там? — хрипко запитав дідок, відкриваючи оглядову дірку.

Відповіді Ірена не почула, але дідок здригнувся, насупився, жестом велів охоронцям прибрати собак. Ворота заскрипіли й відчинилися.

Ірена вмить опинилась за спиною у Река. А той дивно тримав руку — ніби притримуючи щось під курткою при боці...

Прибульців було двоє — не «спокутники» і не потенційні «убогі». Обидвоє в чорному, в капелюхах із пір’ям, у старшого в руці був якийсь паперовий сувій із печаткою.

— Наказано видати тобі, лікарю, жінку в тяжі, що була доставлена сюди десять днів тому з палацу Тлумачів на утримання і лікування... Ось читай.

І простягнув дідкові папір. Той узяв його тремтливою рукою, повільно обернувся...

Поки він роззирався навсібіч, Ірена намагалася продихнути спазм у грудях.

Ясно ж, що її ні з ким не сплутають. І згадувати особливо не доведеться, хто така та коли привезли, — її особлива «прикмета» видає відразу з головою. Себто з животом...

Рек перемахнув через підводу. В руках вже опинився кинджал; люди в чорному сахнулися. Вони явно не очікували такої зустрічі, але й реакція у них була швидша за Іренину...