Розділ «ТУЛЬСЬКИЙ ПУЗАТИЙ САМОВАР»

…Прийшов товариш Огре з Льолею й з товаришем Пупишкiним. Дзвенiли тарiлки. В однiй кiмнатi спiвали «малоросiйських» пiсень – трохи зажурних, не таких, як пiд Новий Рiк.

…А Новий Рiк – щастя. – У Льолi згорiли вуха, Льоля горiла й досi. Товариш Огре розгублено вiдповiдав на запитання…

…Товаришка Шмiдт сказала:

"Ви безпартiйний?"

…О, красний, прекрасний цвєт! Рабочiй, рабства больше нєт!..

А в фойє й досi говорили про те, як товаришi Пупишкiну пiднесли самовар – сюрприз од публiки, i досi кричав Мамочка.

…Нарештi покликав за стiл. Дзвенiли тарiлки. Було пиво. В сусiднiй кiмнатi була й «миколаївська». «Миколаївську» пили тi, кого викликав – по секрету – пролеткультiвський поет. Були тости.

…Маруся верещала:

– Слухайте про начотчикiв. Скоро почнеться полiтпровiрка. Наша публiка майже збожеволiла: зудить-зудить, як приготовiшка. Скоро на Сабурову дачу пачками… Словом – Гопсаса!

Але Марусi нiхто не слухав, i вона втекла з вечора.

…Товариш Огре захмелiв.

Захмелiв i горбун. Тодi сказав товариш Огре товаришевi Пупишкiну: – Так, я п’яний.

Але що в п’яного на язицi, те в тверезого на думцi… Знаєте?.. I скажу правду: боляче! Бо нi сюди нi туди: бiла ворона.

Товариш Пупишкiн сказав:

– Совершенно правiльно: нi сюди Микита, нi туди Микита… Це участь iнтелiгенцiї… Ну, а як менi правду сказати, то i я трохи iнтелiгент. Правда, не той, так би мовити…

…А пролеткультiвський поет знову кричав над Льолiним вухом:

– Вперьод! Вперьод! Время не ждьот!

Льоля думала про постановку пародiї на «Лiлюлi», потiм подивилась на товариша Огре й задумалась.

…Дванадцята година.

Новий рiк. Щастя. Новий рiк по новому стилю, «в стилi» уесесер.