Розділ «15»

– Ні. Інший.

– І ти впевнена в його компетенції?

– Я сама відчуваю, що нестабільна. «Маяки» зриваються з ритму, контакт не фокусується…

– …крокодил не ловится, не растёт кокос, – кивнув Ярковський. – Ти не перша на цій дорозі. І навіть не тисяча перша. Все це можна відшліфувати, о моя психонавтко. Чи, може, психонавтиця? Шкода, що Солтис не встиг з тобою попрацювати.

– Знущаєшся?

– Щось типу того. Статтю читав про надмасивні чорні діри, які ховаються в центрах галактик. Кажуть, що вони ніби кротові нори. Єднають світлі і темні всесвіти. Чула про такі об’єкти?

– Чула, – буркнула Sаня.

– Вони також нестабільні.

– А це до чого?

– А до того, що всі тунельні позиції в ESP нестабільні.

– Тунельною позицією мене ще не обзивали.

– До речі, не найгірша з позицій. Принаймні рідкісна і центрова. Усяких там білих і жовтих карликів у галактиці як гною, а надмасивна чорна діра одна-однісінька. Вся решта крутиться навколо неї. Така собі королева зоряного острову.

– Я не королева, я нестабільна black sheep [27]. Навколо мене лише козли різні крутяться… Не смикайся, не про тебе.

– За це щиро дякую. Між іншим, Sанька, козли завжди крутяться навколо нерозкритих потенціалів. Козли їх відчувають – hold up! – й намагаються присмоктатись до потенціалу, поки він не став очевидним, а для козлів недосяжним. Коли ти розкриєш свій потенціал, козлів як вітром здує.

– Може, це ти зробиш мене королевою?

– Не виключено, – Ярковський підморгнув дівчині, – що ми утрьох складемо команду, не гіршу за Солтисову.

– Утрьох? – та зробила великі очі.

– Ти, я і куля.

– Команда мрії! – розсміялась Sаня. – Ти здивуєшся, але я не проти.

Вони заснули в одному ліжку.