Розділ «Джерела книги та біографічні довідки на авторів спогадів, студентів Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина)»

Чирський О. Спогад (суд). ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 160–161 зв.

Шкляр В. Суд. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, а рк. 162–166 зв.

64. Свято на колоцвинтарній вулиці.

ІГНАТЕНКО Дмитро Андрійович (25.10.1895, с. Карпилівка Прилуцького пов. Полтавської губ., тепер Срібнянського р-ну Чернігівської обл. — після 20.6.1928). Козак Армії УНР, інженер-лісівник.

Народився в сім’ї хліборобів. Закінчив сільську початкову школу та вищу початкову чотирикласну. Від більшовицької мобілізації ухилився. Був призваний у Добровольчу армію. З відділом генерала Бредова потрапив до польських таборів (Щипйорно), де вступив до українського збірного відділу та перевівся до Ланцута. Учасник боїв проти більшовиків (1920). Того ж року був знову інтернований поляками. В липні 1922 року втік із табору до ЧСР. 1923 року закінчив матуральні курси при УГА, а 1928 року — УГА. Спогад «Вересень року 1920» написав 1923 р.

Ігнатенко Д. Вересень року 1920. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 585–589.

Особиста справа студента Дмитра Ігнатенка. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1145, арк. 15, 15 зв.

65. Похорон у Сатанові.

РЖЕВУЦЬКИЙ Віктор Юрійович (6.10.1901, м. Овруч Волинської губ. — після 26.6.1927). Військовий, інженер-економіст; козак 6-ї гарматної бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

Навчався у 2-й Київській класичній гімназії, 1914 року перевівся до 3-го класу Черкаської державної гімназії, яку й скінчив 4 травня 1919 року. В Армії УНР із травня 1920 р. Інтернований у польський табір у Щипйорно. Закінчив економічно-кооперативний факультет УГА. «Спогад» записав на початку 1920-х років.

Особиста справа студента Ржевуцького Віктора. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1831, арк. 1 — 58.

Ржевуцький В. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 759–761.

66. Дорога вела до моря.

ГАЙДАК Микола Григорович (12.5.1898, с. Малий Янисоль Маріупольського пов. Катеринославської губ., тепер с. Мирне Тельманівського р-ну Донецької обл. — після 19.10.1927). Військовий, інженер; козак Армії УНР.

Народився в сім’ї вчителя. Закінчив однокласну школу в м. Крилові Чигиринського повіту та гімназію зі срібною медаллю (м. Черкаси, 1917). 1917 року вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира і до Київської гарматної школи, де був членом спілки юнаків-українців (школи не скінчив). 1918 року перевівся на фізико-математичний факультет університету, де навчався до грудня 1918 року. Під час антигетьманського повстання повернувся до батьків у Черкаси. 11 вересня 1919 р. був мобілізований денікінцями і відправлений у Таганрозький повіт на формування. Але за Добровольчу армію не воював, оскільки в листопаді 1919 року захворів на тиф. Після лікування в Кременчуцькому шпиталі евакуювався до Одеси, а потім із загоном генерала Бредова потрапив до польських таборів для інтернованих, де добровільно вступив до української армії. Учасник боїв проти більшовиків (2.8.1920 — 21.11.1920). Знову був інтернований у Польщі. 7 березня 1922 року прибув до Праги. УГА закінчив 1927 року.

ЛЕОНТОВИЧ Микола (2.6.1899, с. Павлівка Хорольського пов. Полтавської губ., тепер належить до сільради с. Жуки Глобинського р-ну Полтавської губ. — після 2.4.1927). Повстанець, інженер.

Закінчив державну українську гімназію (м. Лубни, 1918). 15 травня 1920 р. мобілізований «владою Врангеля»; з Добровольчої армії втік до Катеринославського повстанського коша отамана М. Федорченка, з частиною якого прибув до Румунії 2 грудня 1920 р., де й був інтернований. 17 вересня 1921 р. виїхав до Болгарії, а звідти до Праги, де вступив до Чеської технічної школи. УГА скінчив 1927 року. Спогад «Останні дні в Криму» написав на початку 1920-х років.

Гайдай М. Переправа повстанців через Дніпро біля села Вовніга. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 600–601.

Доценко О. Зимовий похід. — Варшава, 1932. — С. 206.

Леонтович М. Останні дні в Криму. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 783–791 зв.