Отже, спробуймо пiдбити пiдсумки щодо збiльшовичених вiйськ на Пiвденно-Захiдному фронтi.
Найбiльш надiйними для бiльшовикiв тут були такi частини:
а) 2-й Гвардiйський корпус (16 тисяч) у Жмеринцi;
б) частини 1-го Туркестанського корпусу (6 тисяч) у Луцьку та Рiвному;
в) збiльшовиченi частини 11-го корпусу (3 тисячi) у Могильовi-Подiльському;
г) збiльшовиченi частини 12-го корпусу (4.200) у Кам'янцi-Подiльському.
Крiм того, безпосередньо на фронтi знаходилось щонайменше п'ять корпусiв (понад 100 тисяч багнетiв), здатних активно пiдтримати бiльшовикiв.
Шансiв на перемогу на Правобережнiй Українi в Центральної Ради було дуже мало. Про збiльшовиченi вiйська, якi брали участь у боротьбi з Центральною Радою з Захiдного фронту, ми розкажемо в роздiлах, присвячених безпосередньо боям на Лiвобережнiй Українi.
Першi Вiйськовi дiї Раднаркому на територiї України
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Перша Українсько-Більшовицька війна (грудень 1917 – березень 1918)» автора Тинченко Я.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українськi збройнi сили та прихильники Раднаркому на Українi в груднi 1917 — сiчнi 1918 рокiв“ на сторінці 7. Приємного читання.