Розділ «Київськi вуличнi бої»

в) Демiївський загiн — 100–150 багнетiв;

г) загони з трьох українських полкiв — 100–150 багнетiв.

Отже, разом виходить 600–700 багнетiв. Загальна оборона заводу полягала в утриманнi примiщень "Арсеналу" та Понтонного батальйону, якi знаходилися по рiзнi боки вулицi. Також були створенi i позицiї для ведення фронтової вiйни: з боку Олександрiвської вулицi, де були яри, викопано окопи та поставлено кулемети; вихiд на Микiльську вулицю захищали барикади; поруч з казармами Понтонного батальйону, на спусковi до Днiпра, встановлено кулемети; а тил заводу прикривав безлюдний та порожнiй яр iз великими схилами. Солдати-понтонери, як виявилося, не дуже хотiли брати участь у боях, а тому зайняли "збройний нейтралiтет". Однак згодом вони все ж пiдтримали арсенальцiв.

Якi сили мали бiльшовики в мiстi? На це питання ми знаходимо вiдповiдь у спогадах Сiвцова та Патлаха. О.Сивцов був начальником штабу київської червоної гвардiї, тож данi його мусять бути досить точними. У першу чергу, знаходимо iнформацiю про повстання на Шулявцi, Подолi та Демiiвцi. Найбiльше висвiтлено дiяльнiсть подiльських бiльшовикiв, де перебував Сивцов пiд час вуличних боїв.

Зранку 29 (16) сiчня 1918 року на Подолi були створенi три червоногвардiйськi сотнi з робiтникiв взуттєвої фабрики Матiссона, суднобудiвної верфi, лiсопильного, пивоварного, дрiжджового заводiв, спiлки вантажних вiзникiв та iнших. Одну сотню на чолi з Р.Кочергiним вiдправили, як уже зазначалося, до "Арсеналу". На Подолi залишилося близько 200 червоногвардiйцiв та до 50 воякiв полку iменi Сагайдачного, якi перейшли в перший день повстання до бiльшовикiв. Керували червоногвардiйцями на Подолi М.Кугель, Цимберг, О.Сивцов.

На Шулявцi також був досить сильний загiн червоної гвардiї. На озброєннi вiн мав понад 500 рушниць, 2 кулемети i досить багато пiстолетiв. Основу червоної гвардiї Шулявки становили робiтники заводу Гретера та Криваненка (тепер заводу "Бiльшовик"). Загальна чисельнiсть червоної гвардiї Шулявки на 29 (16) сiчня становила не менше 350 бiйцiв.

Найбiльш пiдготовленою до повстання була Демiївська червона гвардiя. Незважаючи на те, що вона складалася з великих загонiв снарядного заводу, трамвайних майстерень та iнших пiдприємств, дуже мало було зброї. Це призвело до зменшення боєздатностi демiївцiв. Частину своїх пiдроздiлiв вони вiдправили на "Арсенал", понад 200 червоногвардiйцiв залишилось у Демiївцi (268).

Був ще i п'ятий район повстання бiльшовикiв — Головнi залiзничнi майстернi. Цi майстернi не виявляли себе аж до середини 31 (18) сiчня 1918 року, а тому про них ми розкажемо трохи згодом.

Отже, яка ж чисельнiсть прихильникiв Раднаркому була в Києвi станом на 29 (16) сiчня 1918 року?

1. Вiйська "Арсеналу" — 600–700 багнетiв;

2. Шулявська червона гвардiя — 350 багнетiв;

3. Демiївська червона гвардiя — 200 багнетiв;

4. Подiльська червона гвардiя — 250 багнетiв.

Разом 1400–1500 багнетiв. Ця цифра бiльше числа 1200 багнетiв, названого в спогадах Д.Іткiнд (232,с.47). У спогадах А.Іванова зустрiчаємо цифру "2 тисячi вiйськово непiдготовлених робiтникiв" (231,с.17). Якщо додати до 1400–1500 багнетiв червоногвардiйцiв-залiзничникiв, а також пiдроздiли полку iменi Сагайдачного та Понтонного батальйону, якi згодом виступили на допомогу бiльшовикам, то загальна чисельнiсть цих вiйськ буде становити понад 2000 багнетiв.

Тепер розглянемо чисельнiсть українських пiдроздiлiв, якi виступили на боротьбу з бiльшовиками. Про загальне число українських вiйськ у Києвi та їх склад подав певну iнформацiю В.Антонов-Овсiєнко в своїх спогадах, що лише частково вiдповiдає дiйсностi. Так, досить точно була визначена чисельнiсть Богданiвського (500), Шевченкiвського (800), Богунського (800) полкiв. Щодо iнших даних, то вони майже повнiстю неправильнi. Адже, за загальними пiдрахунками Антонова-Овсiєнка, залога Києва сягала 20 тисяч бiйцiв, хоч її насправдi було не бiльше 8 тисяч (208,с.150).

Намагався пiдрахувати кiлькiсть оборонцiв Києва й український старшина В.Євтимович. Ось якi данi вiн подав:

1. Вiльне козацтво — 643 багнети;

2. Сiчовi Стрiльцi — 400 багнетiв;

3. Чорноморський курiнь — 400 багнетiв;

4. Вiльне козацтво заводу Гретера i Кривенка — 300 багнетiв;