Розділ «XVI. РАДУНИЦI»

Зелена недiля

В Зелену недiлю пiд обiд всi одруженi iдуть до Храму. В Храмi волхв читає проповiдь «Про любов» та речення No11, No24, No29.

Дiвчата i хлопцi вiком шiстнадцяти рокiв i бiльше iдуть на вигiн до води, беруть з собою крашанки, пироги, сир, вино. Хлопцi роблять урочистий стiл з дерну, а дiвчата збирають квiти для вiнкiв. Вибирають пару – дiвчину i хлопця, якi мають восени одружитись. Вбирають їх у вiнки, а також чiпляють зеленi гiлки до одежi. Тодi дiвчину, яку називають «Ляля», садовлять на стiл i складають коло неї кожна свiй вiнок. Тодi дiвчата i хлопцi беруться за руки i водять коло, спiваючи:

По саду ходжу, виноград саджу,

посадивши, та й поливаю,

ой, поливши, та й нащипаю,

нащипавши, вiночка зав'ю,

вiночка завивши, на воду пущу,

хто вiночка вiзьме, той мене вiзьме.

Бережа, яка веде коло, розриває його i пiдходить до Лялi, яка надягає їй на голову вiнок, так, по черзi, пiдходять всi дiвчата i Ляля кладе їм на голови вiнки. Тодi за руки беруться самi дiвчата i творять коло, а хлопцi теж беруться за руки i творять зовнiшнє коло. Дiвоче коло iде проти годинникової стрiлки, а парубоче за годинниковою стрiлкою. Дiвчата i хлопцi спiвають:

Ой зав'ю вiнки та на всi святки,

ой на всi святки, на всi празники,

на всi святочки та годовiї,

на всi радiння та роковiї.

Ой, мiй батеньку, мiй голубчику,

чи ти вiдаєш, чи ти слухаєш,

дунай-море навкiл розливається,

князi краснiї iз'їзжаются.

Тут Ляля командує:

– Врозтiч.