Розділ «XVI. РАДУНИЦI»

На другий день 24 червня дiвчата, котрi на виданнi, ще до сходу сонця iдуть до криницi. Витягнувши води, дiвчина робить ковток з вiдра, тодi набирає воду в пригорщi i вмивається. В сiнях дочку з водою зустрiчає мати. Дочка iде в горiдчик, рве любисток, м'яту, чорнобривцi. Мати грiє воду, кидає цi квiти у воду i миє дочцi голову.

В нiч на Купала, пiсля 12 години ночi, знахарi збирають помiчне зiлля, яке на цей час визрiло. Зiлля можна збирати до 10-ї години 24 числа.

Великi оргiї

Кожен вiруючий у Ягну повинен хоч раз в життi, а то i щороку, побувати на Великих Оргiях, якi вiдбуваються кожного року в мiстi Корсунi, де є мiсце Храму, присвяченого Богу Ар.

Оргiї починаються в нiч з 23 на 24 червня i тягнуться три днi. Вирушаючи на Великi Оргiї, подорожнiй повинен взяти з собою плащ i таку одежу, щоб можна було переночувати надворi одну чи двоє ночей. Мати на головi вiнок iз дубових галузок з листям, а чи дубову гiлку, пришпилену до грудей, один кiлограм землi з мiсця проживання для насипання Пагорба Оргiй, палку-патерицю довжиною два метри, яка пiде на велике вогнище перед сходом сонця 24 червня, їжу, зручну для зберiгання, i хмiльний напiй, певно, безпечний для здоров'я.

Головними дiйствами Великих Оргiй є насипання Гори формою кола, посеред якої, як жовток у яйцi, округла заглибина в перетинi 63 метри, запалювання Сварги в цiй заглибинi та зустрiч сходження Дарбога. По тому учта. На Великi Оргiї можна їхати, а можна йти пiшки з усiх куточкiв землi, де живуть тар'ягни.

Зелена субота

Зелена субота святкується в останню суботу перед днем 23-го червня.

В хатi i в дворi старанно прибирають. Господиня готує сiм страв, щоб туди входила м'ясна, з риби, крашанки, молочна страва i круп'яна, а також мед. Наприклад.

1. Капуста тушена або капусняк.

2. Печеня (тушене м'ясо з овочами i пiдсмаженою мукою).

3.Холодець.

4. Риба смажена, тушена чи заливна.

5. Бабка з локшини з яйцями.

6. Варенi пофарбованi яйця.

7. Колово (вiд слова «коло» – тобто сонце) – густо зварена пшенична, ячмiнна, пшоняна чи рисова каша з сушеними фруктами та медом.

Дiвчата прибирають i полють квiтничок-горiдчик i нарiзують зiлля для вбирання хати. Хлопцi йдуть у луг та лiс по татарщину чи лепеху, листя папоротi, гiлки липи, клена, берези, верби, дуба. З ближчого поля дiвчата приносять чебрецю та материнки. Трусять долiвку чебрецем, м'ятою, любистком, материнкою, лепехою. За образи, над вiкнами, в кутках, над дверима розвiшують гiллячки липи, верби, дуба, клена, явора, ясеня, папоротi. В дворi гiлочки цих дерев чiпляють на воротях, дверях клунi, хлiва, обори, на пасiцi.

Перед вечором господиня набирає в коновку криничної води, запалює на сковородi чи на каменi дванадцять вербових галузок i читає речення No57. Кидає три гарячi вуглини у воду i кропилом з трьох колоскiв чи пiр'їн кропить хату, родину, двiр. Тодi сiм'я сiдає за стiл. Господар читає речення No56. Тодi каже: «Милосердний Боже, Дарбоже, Зоря ясна, Мiсяцю красний, Вiтре буйний. Дощику рясний, Дiди-прадiди нашi – гостимо вас, з Ягном-Купалом вiтаємо».

Спочатку їдять колово, згадують предкiв. За другою стравою господиня каже: «Русалоньки-мавоньки нашi, русу косу чешiть, росу пийте, в рясцi купайтесь, квiтками величайтесь, на вiтах гойдайтесь, на межах грайтесь, наших хлопцiв та дiвчат не чiпайте, жита не ламайте – будьте собi. При мiсяцi грайтесь, злиднiв не ведiть, лиха не чинiть – будьте собi На щастя, на здоров'я, на врожай – будьте собi».

По вечерi нiхто нiкуди не ходить.