Розділ «XVI. РАДУНИЦI»

Лада моя панна, ягода червона.

Не берiть, люди, в Дунаї води,

в Дунаї вода – Ладина сльоза,

Лада моя панна, ягода червона.

Не ломiть, люди, в луках калини,

в луках калини – Ладина краса,

Лада моя панна, ягода червона.

Не косiть, люди, по луках трави,

по луках трава – Ладина коса,

Лада моя панна, ягода червона.

Оздобивши деревце, яке може бути також тичкою з прив'язаними до неї гiлками рiзних дерев, дiвчата сiдають навколо нього малим колом – сiм наймолодших найкращих дiвчат. Тодi навколо малого кола сiдає бiльше коло – 21 дiвчина, участь у якому розiгрується: в шапку кидається стiльки личок, скiльки є дiвчат, проте бiлих серед них лише 21. Дiвчата тягнуть лички, кому потрапляє бiла, той сiдає в друге коло, кому червона, той сiдає в третє. Дiвчата починають плести вiнки кожна для себе, а хлопцi в цей час запалюють вогонь, але не всi дрова, а так, щоб пiдтримувати вогонь протягом всiєї гульнi. Коли вогонь розгорається, дiвчата встають i починають вести коловод. Якщо кола два, то менше коло крутиться так, як обертається Сонце, тобто проти годинникової стрiлки, а бiльше коло – за годинниковою стрiлкою. Дiвчата спiвають:

Перше коло:

Ой, вербице, вербице, час тобi,

вербице, розвиватися.

Друге коло:

Ой, ще не час, не пора!

Перше коло:

Час тобi, Iван-Ладо, женитися.

ВСI РАЗОМ:

Ой ще не час, не пора,