Дiвчата виходили на вулицi i питали, як звати першого стрiчного чоловiка, таке буде iм'я нареченого. Якщо зустрiне яку тварину, то такий характер буде у судженого.
Насипають на купку зерно i поряд ставлять воду. Приносять пiвня. Як почне спершу пити, то чоловiк буде п'яниця, а рiк посушливий, а як спершу клюватиме зерно, то чоловiк буде господар, а рiк урожайний.
Рахують полiна, занесенi в хату для топiння. Якщо парна кiлькiсть, то буде весiлля.
Заплющивши очi, дiвка бере полiно навмання. Якщо потрапить полiно в корi i рiвне, то чоловiк буде спокiйний i багатий, а як без кори i сучковате, то бiдний i вредний.
Бiля ворiт насипають три купки зерна, а вранцi дивляться. Якщо зерно нечiпане, то родинне життя буде щасливим.
Лягаючи спати, дiвка кладе пiд подушку гребiнець i нашiптує: «Суджений-ряджений, розчеши менi голову». Хто присниться – то i буде наречений.
Перед сном дiвка кладе в тарiлку з водою кiлька паличок з вiника, приказуючи: «Суджений-ряджений, перевези через мiсток». Якщо вранцi паличка пристане до краю миски, то дiвка побереться з тим, на кого задумала.
У новорiчну нiч перед першими пiвнями горять зачарованi захованi грошi. Вiдьми лiтають на мiтлах – виганяють на мiсяць Старий рiк. Усi духи з ярiв, лiсiв, скель i вод святкують i танцюють разом з людьми до третiх пiвнiв. Тому треба бути обережним, не ходити самому i не напиватись. Коли мiсячна нiч, то Мiсяць розмовляє з Сонцем i Зiрками, а Дарбог призначає кожнiй Зiрцi новонароджену душу.
Першого числа Новою року господар рано-вранцi розстеляє на долiвцi рядно, кладе на нього сiм колоскiв, що стояли на покутi, дає дитинi до семи рокiв у руки качалку (а якщо такої нема, то молотить сам), i вона молотить зерно. Вимолочену солому виносять у клуню, а зерно спершу змiшується з бiльшою кiлькiстю зерна i дiлиться на три частини. Одна дається дiтям для посiвання, одна змiшується з посiвним зерном, а третю згодовують коровi i домашнiй птицi. Пiд час молотiння господар читає речення No28.
По тому дiти, вiком до семи рокiв, iдуть посiвати. Зайшовши в хату, посiвають зерном кiмнату i господарiв, примовляючи:
Сiю, вiю, посiваю,
з Новим роком поздоровляю,
на щастя, на здоров'я, на Новий рiк.
Роди, Боже, жито, пшеницю,
Всяку пашницю.
Господарi обдаровують дiтей солодощами i грiшми. Пiсля обiду можуть ходити посiвати до родичiв чи знайомих всi бажаючi. Старшi юнаки i юнки утворюють ватаги, щоб водити Козу. Одягають вивернутi кожухи i личини сiм осiб: Кози, Бика, Коня, Свинi, Вiвцi, Кота i Пастуха. За ними ще може йти гурт спiвакiв. Перед веде Пастух з Козою, всi iншi iдуть слiдом. Пiдходять до вiкна господарiв, у яких є дiти i простора хата. Пастух гукає:
– Дядьку, пустiть Козу до хати, бо змерзла.
– Нiде тiй Козi розгулятися, тiсно в хатi, – вiдказує господар.
– Та пустiть, бо змерзла.
– Та я вже й пустив би, та не знаю, що дядина скаже.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XVI. РАДУНИЦI“ на сторінці 14. Приємного читання.