– Не купався хлiб у водi, але в здоров'ю та силi.
Торкає цим хлiбом голову кожного iз сiм'ї, примовляючи:
– Аби були такi величнi, як хлiб величний.
Господиня прибирає в хатi, видає чисту бiлизну всiй родинi i дає всьому лад. Пече книшi, калачi, паляницi. Має бути Щедра вечеря. Знову готується дванадцять i бiльше страв, щоб там була м'ясна, молочна, рибна та з зерна з медом. Господар порається в дворi, дає всьому лад i допомагає господинi.
Особливо шанують на Маяну пiч. Тому прибравши чисто пiч чи плиту, на якiй вариться їжа, господиня читає речення No54. Коли починає смеркатися, уся родина збирається в хатi. В хатню кадильницю кидають запашнi трави, обкурюють хату. Запалюється свiчка з бджолиного воску. Господиня сiдає па покутi, а вiд неї по праву руку вся сiм'я по старшинству. Господар сидить бiля дверей i подає на стiл. Перед тим як почати страву, мати читає речення No2. Наливає чарки i промовляє:
– Слава Богу, рiк прожили, дай Боже, в Новому роцi всiм щастя i здоров'я, – i повернувшись до покутя, – а померлим Рай.
Сiм'я вечеряє аж до 12-ї години ночi. Коли проб'є дванадцята година, всi за столом встають, п'ють в честь Нового року чарку, чоломкаються. Виходять надвiр, палять iскрометнi iграшки, пускають ракети, посеред городу запалюють вогнище iз соломи, якою була встелена долiвка, та рiзного сухого хмизу.
В цей же час, коли ще не зовсiм смеркло, дiти до 16-ти рокiв змiшаними ватагами ходять щедрувати. Дорослi нежонатi хлопцi не щедрують. Дiвчата вiком 16 i бiльше рокiв iдуть щедрувати, коли смеркне. Гарну дiвку вбирають в Маяну, а гарного хлопця у її князя, споруджують з паперу великий серп мiсяця з лiхтарем усерединi, причiплюють його на тичцi. Пiдiйшовши пiд вiкно, запитують, присвiчуючи ясним мiсяцем у вiкно.
Чи защедрувати вам?
Господарi гукають:
– Щедруйте.
Ой та вчора iзвечора пасла Маяна двоє качок,
Ой пасла, пасла та й погубила, iшла додому та й заблудила.
Ой приблудила в чистеє поле, а там Iванко коником оре.
Ой, ти, Iване, ти ж, Iваночку, виведи мене та й на стежечку.
Буду тебе я вiк шанувати, шонедiленьки чуба чесати.
Щонедiленьки та й прибирати, але щоднини вiрно кохати.
Щедрiвка господарямУ цьому дворку, та як у вiнку
Щедрий вечiр, добрий вечiр,
добрим людям на здоров'я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XVI. РАДУНИЦI“ на сторінці 10. Приємного читання.