Розділ «11.5. Моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємства»

• Аналіз та оцінку фінансових та інвестиційних операцій.

• Аналіз зовнішнього середовища та оцінку нових можливостей.

• Контроль ризиків діяльності.

• Виявлення резервів зниження собівартості, підвищення прибутку підприємства.

• Виявлення кризових явищ у фінансовій та господарській діяльності.

Побудова системи моніторингу на підприємстві передбачає виконання таких етапів робіт:

• Визначення сфер спостереження: зовнішніх та внутрішніх суб'єктів та об'єктів даних моніторингу.

• Визначення характеру інформації, яку треба зібрати, проконтролювати та обробити.

• Організацію системи збору та обробки інформації.

• Визначення моделей координації даних для прийняття управлінських рішень.

Метою моніторингу підприємства є визначення взаємозалежності між різними показниками, які характеризують фінансово-господарську діяльність.

Зацікавлені працівники апарату управління та окремі особи з числа акціонерів, постачальників, покупців, фінансових та податкових органів використовують інформацію, одержану в результаті аналізу фінансового стану підприємства, для своїх потреб.

Головне в моніторингу — оцінка динаміки основних показників, місце підприємства серед конкурентів. Ось чому треба аналізувати економічні показники в часі (за місяць, квартал, півріччя, рік, декілька років).

Моніторинг передбачає застосування ряду прийомів:

1. Складання порівняльних таблиць за ряд років, при цьому виявляють відхилення в абсолютних сумах та у відносних показниках (у % ) за основними об'єктами господарської та фінансової діяльності.

2. Визначення відносних відхилень показників (у % відносно до базового періоду).

3. Визначення показників за ряд років (кварталів) у % до будь-якого підсумкового показника (до суми балансу, власних активів тощо).

4. Визначення спеціальних коефіцієнтів, які характеризують співвідношення між окремими статтями звітності.

Результати аналізу в системі внутрішнього моніторингу носять конфіденційний характер.

Сучасний стан розвитку моніторингу характеризується ускладненням ринкової орієнтації підприємства, що призводить до зростання значення управління, якості змін у структурах і методах управління. Динамічно відбувається процес трансформації та інтеґрації традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування та контролю в єдину систему отримання, обробки інформації та прийняття на її основі управлінських рішень, у систему, що управляє підприємством, будучи орієнтованою на досягнення не лише поточних, а й стратегічних цілей.