Розділ «ТЕМА 2. АНАЛІЗ ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ»

Лаг будівництва є меншим за тривалість інвестиційної фази проекту, оскільки:

- фінансування капітальних вкладень, як правило, не відбувається в один момент, а рознесене в часі, обсяги використаних інвестиційних ресурсів зростають поступово;

- введення в експлуатацію частини об'єктів до завершення інвестиційної фази супроводжується прискоренням вивільнення інвестиційних ресурсів за рахунок отримання певних доходів до остаточного завершення процесу будівництва.

За інших незмінних умов, чим довшим є лаг будівництва, тим більшою буде обсяг необхідних інвестиційних витрат.

Також у розрахунках ефективності необхідно враховувати, що при тривалих термінах зберігання продукції, в умовах створення сезонних запасів готової продукції, при комерційному кредитуванні і за умови передачі продукції на реалізацію торговим організаціям на кожному кроці буде реалізовуватися продукція, частково або повністю вироблена на попередніх етапах. Тобто при цьому будуть утворюватися розриви в часі між виробництвом продукції і надходженням виручки від її продажу, які називаються лагами доходу, а також розриви в часі між оплатою товарів і послуг та їх споживанням у виробництві, які називаються лагами витрат.

Лаг доходу вважається позитивним (негативним), якщо виручка від продажу продукції надходить після (до) її виробництва. В умовах інфляції при позитивному лазі доходу виручка від реалізації продукції частково визначатиметься цінами, що діяли на попередніх кроках розрахункового періоду, тобто оцінки доходів будуть нижче, ніж за відсутності лага.

Лаг витрати вважається позитивним (негативним), якщо споживання товару або послуги у виробництві здійснюється після (до) її оплати. При позитивному лазі витрат в собівартість реалізованої продукції включатиметься вартістю спожитих при її виробництві матеріалів, придбаних в попередніх періодах, і тому буде нижчою, ніж за відсутності лага.

При негативних лагах зміна виручки і собівартості буде зворотною.

Необхідність врахування лагів доходів та витрат зумовлює використання таких способів формування грошових потоків інвестиційного проекту:

1) розрахунок доходу від реалізації і витрат виробництва на обсяг виробленої продукції даного періоду. Перевагою цього способу є те, що розрахунки ефективності проекту ґрунтуються на тих же розрахункових таблицях, що і розрахунки фінансових показників підприємства. В той же час цей спосіб не завжди дозволяє достатньо достовірно оцінити потребу у фінансових ресурсах для фінансування проекту. Його застосування може привести до значних помилок у випадках, коли проект передбачає продаж продукції в розстрочку на тривалий термін;

2) розрахунок доходу від реалізації і витрат виробництва на обсяг реалізованої продукції, за який здійснено оплату в даний період. При цьому лага доходів не виникає, а лаги витрат вимірюються розривом в часі між середнім моментом здійснення витрат і середнім моментом отримання доходів від реалізації продукції;

3) відображення реальних доходів і витрат - є найбільш точним, але технічно складним способом.

2.5. Методи визначення кошторисної вартості інвестицій

Для інвестора та підрядника існує можливість вибору на альтернативній основі методу визначення кошторисної вартості будівництва (інвестицій) при розробці кошторисів (розрахунків інвестиційних витрат) у складі проектно-кошторисної документації інвестиційного проекту серед ряду існуючих.

Ресурсний метод - це калькулювання у поточних (прогнозних) цінах і тарифах елементів витрат, необхідних для реалізації проектного рішення. Калькулювання проводиться на основі вираженої у натуральних показниках потреби у матеріалах, виробах, конструкціях, даних про відстань та способи їх доставки, витрати енергоносіїв на технологічні цілі, часу експлуатації будівельних машин і їх складу, витрат праці робітників. Ресурсний метод визначення, який в умовах ринку має пріоритетне значення, оскільки дозволяє найбільш точно визначити плановий обсяг інвестицій.

Базисно-індексний метод визначення обсягів інвестицій заснований на використанні системи поточних і прогнозних індексів для коригування вартості інвестиційних ресурсів, визначеної у базисному рівні або у поточному рівні цін попереднього періоду. Приведення рівнів поточних (прогнозних) цін виконується множенням базисної вартості за рядками кошторису, що відображають елементи технологічної структури капітальних вкладень, на відповідний індекс (за галузями (підгалузями), видами робіт).

Базисно-компенсаційний метод передбачає, що кошторисний обсяг інвестицій визначається як сума вартості, обрахованої у базисному рівні кошторисних цін, і додаткових витрат на компенсацію зростання цін і тарифів на інвестиційні ресурси (матеріальні, технічні, енергетичні, трудові, обладнання, інвентар, послуги тощо) з уточненням цих розрахунків у процесі реалізації інвестиційного проекту залежно від реальних змін цін і тарифів.

Метод розрахунку за цінами на одиницю робочого часу може застосовуватися в основному для визначення вартості незначних за обсягом окремих видів робіт, виконання яких передбачає інвестиційний проект (ремонтних, пусконалагоджувальних та інших).

Метод застосування банків даних про вартість раніше побудованих або запроектованих об'єктів - це використання даних про кошторисний обсяг інвестицій аналогічних інвестиційних проектів.

2.6. Види та особливості складання кошторисів у складі проектної документації реальних інвестицій