Розділ «3. ТИПОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МЕНЕДЖМЕНТІ ОРГАНІЗАЦІЙ»

7. Програмне забезпечення групової роботи.

Для кардинальної реорганізації важливі бази знань. Вони включають об'єм даних, який дозволяє відібрати все, що потрібно для специфічних цілей, не пов'язаних з безпосередньою діяльністю. До них можна звертатись у діалоговому режимі, зберігати на компакт-дисках, використовувати для надання платних і безплатних послуг. При раціональній організації бізнесу в інформаційну базу комп'ютера повинні бути введені всі необхідні елементи бази знань.

8. Системи автоматизованого проектування, моделювання, виробництва і планування виробничих ресурсів.

9. Мобільні обчислення.

Засобами мобільних обчислень є портативні комп'ютери або персональні електронні секретарі. Швидкий розвиток засобів зв'язку, модеми, мережні адаптери розміром з телефонну картку дозволяють обмінюватись даними і підтримувати зв'язок з ким, де і коли завгодно. Відкриваються нові можливості для персоналу, який знаходиться на віддалених об'єктах, службовців, які працюють в дома а також керівників у ділових поїздках.

Організаційна структура управління в економічному об'єкті визначає склад і функції управління структурних підрозділів. Організаційна структура регламентує схему інформаційних потоків системи управління, рівні прийняття рішень. Типовими організаційними структурами є:

– лінійно-функціональна структура, що закріплює за підрозділами обмежені функції управління;

– дивізійна структура на основі бізнес- одиниць, що закріплює за підрозділом функції повного управлінського циклу;

– матрична структура, що поєднує функції лінійно- функціональної та дивізійної структур.

Поряд з організаційною існує і "фінансова структура" підприємства, утворена центрами фінансового обліку та відповідальності. Ця структура є основою фінансового планування підприємства.

З урахуванням організаційної та фінансової структури підприємства, зовнішніх і внутрішніх економічних умов вибираються методи управління діяльністю підприємства, що забезпечують досягнення бізнес-цілей.

У світовій практиці найпопулярнішими методологіями управління є: MRP, JIТ, SCM, ERP [4,5].

MRP (Manufacturing Resource Planning) або "Планування виробничих ресурсів" – методи управління промисловим підприємством в умовах конкурентної ринкової економіки. Метод MRP (MRPI і MRPII) забезпечує формування виробничих планів на підставі портфеля замовлень і прогнозування збуту готової продукції за періодами. Виконується попередня оцінка плану виробництва за потребами в ключових виробничих ресурсах підприємства (обладнання, трудові ресурси, матеріали, електроенергія тощо) на виробничу програму. Далі здійснюються оперативне управління та облік виконання планів виробництва і поставок, складський облік і управління матеріально – виробничими запасами. Метод MRP використовує розвинений управлінський облік і систему бухгалтерського обліку міжнародного класу (GAAP, IAS). Для прийняття управлінських рішень застосовуються інформаційні технології аналізу і статистичного моделювання, а також оптимізаційні розрахунки. Безперервно здійснюється оперативне формування бухгалтерського балансу і аналіз економічних і фінансових показників діяльності підприємства.

JIТ (Just in time) – управління, засноване на найвищій організації бездефектного виробництва, синхронізації виробничих процесів, включаючи операції з постачанням комплектуючих і матеріалів, виконанням субпідрядних робіт. Застосовується, в основному, на підприємствах з масовим характером виробництва.

SCM (Supply Chain Management) – управління розширеним виробничим ланцюжком. Здійснюється підтримка повного управлінського циклу випуску продукції – від проектування до гарантійного та сервісного обслуговування після продажу. Метод заснований на стандарті CSRP і орієнтований на управління зовнішніми по відношенню до підприємства елементами виробничого ланцюжка.

ERP (Enterprise Resource Planning) - управління ресурсами (матеріальними, фінансовими, трудовими) в рамках єдиної корпорації. Ця методологія повністю базується на MRPI1 і відрізняється від неї ще більшим масштабом підприємств, які стають корпораціями. Згідно концепціям асоціації APICS (Американське товариство управління виробництвом і запасами) сучасна система управління підприємством ERP повинна включати: - управління ланцюжком поставок;

- удосконалене планування та узгодження розкладів;

– модуль автоматизації продажів; модуль конфігурування системи;

– остаточне планування ресурсів;

– інтелект бізнесу, OLAP-технології;