Розділ «3. ТИПОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МЕНЕДЖМЕНТІ ОРГАНІЗАЦІЙ»

5. Автоматичне відстеження потоку інформації для наповнення баз даних.

Інформаційні системи, що розробляють альтернативи, рішень, можуть бути модельними або експертними.

Модельні інформаційні системи надають користувачеві математичні, статистичні, фінансові та інші моделі, використання яких полегшує вироблення і оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для прийняття рішення інформацію шляхом встановлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.

Основними функціями модельної інформаційної системи є:

1) можливість роботи в середовищі типових математичних моделей, включаючи рішення основних задач моделювання типу "як зробити, щоб?”, "Що буде, якщо?", Аналіз чутливості та ін;

2) досить швидка та адекватна інтерпретація результатів моделювання;

3) оперативна підготовка і коректування вхідних параметрів і обмежень моделі;

4) можливість графічного відображення динаміки моделі;

5) можливість пояснення користувачеві необхідних кроків формування та роботи моделі.

Експертні інформаційні системи забезпечують вироблення та оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, пов'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.

Робота першого рівня експертної підтримки виходить з концепції "типових управлінських рішень", відповідно до якої часто виникають у процесі управління проблемні ситуації можна звести до деяких однорідним класам управлінських рішень, тобто до деякого типового набору альтернатив. Для реалізації експертної підтримки на цьому рівні створюється інформаційний фонд зберігання та аналізу типових альтернатив.

Якщо виникла проблемна ситуація не асоціюється з наявними класами типових альтернатив, в роботу повинен вступати другий рівень експертної підтримки управлінських рішень. Цей рівень генерує альтернативи на базі наявних в інформаційному фонді даних, правил перетворення і процедур оцінки синтезованих альтернатив. Прийняття рішення при цьому зводиться до вибору однієї із запропонованих альтернатив.

Тип інформаційної системи залежить від того, чиї інтереси вона обслуговує і на якому рівні управління. На рис.3.3. наведено один з можливих варіантів класифікації інформаційних систем за функціональною ознакою з урахуванням рівнів управління та рівнів кваліфікації персоналу.

Розглядаючи систему управління, ми виділили три рівні управління: стратегічний, тактичний і оперативний. На кожному з цих рівнів управління є свої завдання, при вирішенні яких виникає потреба у відповідних даних, отримати ці дані можна шляхом запитів в інформаційну систему. Ці запити звернені до відповідної інформації в інформаційній системі. Інформаційні технології дозволяють обробити запити і, використовуючи наявну інформацію, сформувати відповідь на ці запити. Таким чином, на кожному рівні управління з'являється інформація, що служить основою для прийняття відповідних рішень. Чим вище за значимістю рівень управління, тим менше обсяг робіт, виконуваних фахівцем і менеджером за допомогою інформаційної системи. Однак при цьому зростають складність і інтелектуальні можливості інформаційної системи та її роль в прийнятті менеджером рішень. Будь-який рівень управління потребує інформації із всіх функціональних підсистем, але в різних обсягах і з різним ступенем узагальнення.

Рис. 3.3. Класифікація 1C за функціональною ознакою та рівнем управління

Інформаційна система оперативного рівня підтримує фахівців-виконавців, обробляючи дані про угоди і події (рахунки, накладні, зарплата, кредити, потік сировини і матеріалів). Призначення ІС на цьому рівні – відповідати на запити про поточний стан і відслідковувати потік угод у організації, що відповідає оперативному управлінню. На цьому рівні, інформаційна система повинна бути легкодоступною, безперервно діючої і надавати точну інформацію.

Завдання, цілі та джерела інформації на операційному рівні заздалегідь визначені та структуровані. Рішення приймаються у відповідності із заданим алгоритмом.

Інформаційна система оперативного рівня є сполучною ланкою між організацією та зовнішнім середовищем. Якщо система працює погано, то організація або не одержує інформації ззовні, або не видає інформацію. Крім того, система – це основний постачальник інформації для інших типів інформаційних систем в організації, так як містить і оперативну, і архівну інформацію.

Інформаційні системи для менеджерів середнього рівнявикористовуються працівниками середньої управлінської ланки для моніторингу (постійного стеження), контролю, прийняття рішень і адміністрування. Основні функції цих інформаційних систем: порівняння поточних показників з минулими; складання періодичних звітів за певний час, а не видача звітів по поточним подіям, як на оперативному рівні; забезпечення доступу до архівної інформації і т.д.

Деякі ІС забезпечують прийняття нетривіальних рішень. На цьому рівні можна виділити два типи інформаційних систем: управлінські (для менеджменту) і системи підтримки прийняття рішень.