5.1. Локальні комп'ютерні мережі
Комп'ютерна мережа- це інтегрована, багатокомп'ютерна, територіально розподілена система, що складається із взаємодіючих локальних (робочих) станцій і підсистеми зв'язку для передачі/ приймання інформації.
Комп'ютерні мережі прийнято ділити на три основні типи [6]:
1. LAN (LocalAreaNetwork) – локальна мережа, яка територіально розподілена в межах однієїоднієї кімнати, офісу, організації, підприємства;
2. MAN (MetropolitanAreaNetwork) – міська або регіональна мережа, яка територіально розподілена в межах міста, області тощо;
3. WAN (WideAreaNetwork) – глобальна мережа, що з'єднує абонентів країни, континенту, всього світу та територіально розподілена на велику відстань.
Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ)– представляє сукупність апаратних засобів і алгоритмів, які забезпечують з'єднання всіх наявних комп'ютерів у мережу, спільне використання загальних апаратних та програмних ресурсів, елекіронний обмін даними (обмін інформацією в ЛКМ ведеться з допомогою протоколу зв'язку, що задовольняє відповідні стандарти). Існуючі стандарти для ЛКМ забезпечують зв'язок ПК на відстані від 2,5 км до 6 км.
Основне призначення ЛКМ – у розподілі ресурсів ПК: програм, сумісності периферійних пристроїв, терміналів, пам'яті. Отже, ЛКМ повинна мати надійну і швидку систему передачі даних, вартість якої має бути меншою порівняно з вартістю робочих станцій, що підключаються. Тобто, вартість одиниці інформації, що передається, повинна бути значно нижчою за вартість опрацювання інформації в робочих станціях. Виходячи з цього, ЛКМ як система розподілених ресурсів повинна засновуватися на таких принципах:
1) єдиного передавального середовища;
2) єдиного методу управління;
3) єдиних протоколів;
4) гнучкої модульної організації;
5) інформаційної і програмної сумісності.
Створення локальних мереж в організаціях функціонально забезпечує:
1. Рівноправність членів мережі – означає, що кожен абонент обслуговується на партнерських засадах і за принципом "перший прийшов – перший обслужився", що відповідає концепції "без головного";
2. Використання імен в мережі • означає, що кожен абонент має своє власне ім'я в мережі, яке може використовуватися на логічному рівні;
3. Розподіл прав доступу – означає, що адміністратор призначає кожному користувачу або групам користувачів локальні скриньки та надає право доступу до інформації в них. Кожному абоненту має бути розподілена інформація тільки його рівня з відповідними правами доступу;
4. Обслуговування сеансу – означає, що після того, як визначені імена, розподілені права доступу і повноважень, два члени мережі можуть з'єднатися між собою за допомогою сеансу, який має забезпечити якість, швидкість та достовірність обміну інформацією.
Залежно від способу опрацювання даних і взаємодії користувачів комп'ютерні мережі розділяються на [3, 6]:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в управлінні організацією» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙШ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНИХ ІС“ на сторінці 1. Приємного читання.