Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Ви є тут

Географія

У східній частині Азії широтне простягання ізотерм змінюється на протилежне — майже меридіональне. Пояснюється це наявністю тут високих гірських пасом, а також взаємодією суходолу та океану. Така взаємодія проявляється в циркуляції повітряних мас між суходолом і океаном, шо зумовлено нерівномірним їх нагріванням у різні пори року.

Взимку внаслідок інтенсивного охолодження євразійського суходолу у його глибинах утворюється область високого тиску — Азійський максимум. Повітря тут дуже сухе й холодне. Середні температури у центрі Азії становлять -24 °С, але часто морози сягають —40 °С.

Від Азійського максимуму континентальні помірні повітряні маси розтікаються в усіх напрямах. Потужні потоки повітря — зимові мусони рухаються до відносно теплих Тихого та Індійського океанів, де о цій порі формуються області зниженого атмосферного тиску.

Влітку майже на всій території Азії, крім високогірних районів та крайньої півночі, спостерігаються високі температури. Як наслідок — над величезними просторами Азії тиск повітря знижується.

Найвищі температури в Азії встановлюються над розпеченою Індо-Гангською низовиною, що "обіймається" з трьох боків гірськими пасмами. Тому тут виникає область дуже низького тиску — Південноазійський мінімум.

На відміну від більшої частини азійського суходолу, поверхня Тихого та Індійського океанів у цей період року охолоджена. Тому над океанами виникають області високого тиску. Звідси повітряні маси й прямують до суходолу, утворюючи літній мусон.

Літній мусон над Індійським океаном є продовженням пасатів Південної півкулі. Перетинаючи екватор, ці пасати під дією відхильної сили Землі повертають праворуч, до Індостану. Туг Південноазійський мінімум, наче велетенський пилосос, затягує в себе повітря над Індійським океаном.

На відміну від сухих зимових, літні мусони — це вологі потоки екваторіального повітря. Сезонна зміна напряму повітряних течій не відчувається лише у Південно-західній Азії, де дмуть пасати з суходолу. Вони сухі як узимку, так і влітку.

Розміщення Азії в усіх кліматичних поясах зумовило формування на її території всіх зональних типів клімату.

Великі розміри Азії та оточення її з трьох боків величезними морськими просторами спричинили виникнення у межах більшості кліматичних поясів різних типів клімату. Серед них переважають континентальні.

Континентальні типи клімату визначаються впливом повітряних мас з глибин материка. Вони формуються на території від Червоного моря до Жовтого і від Північного полярного кола до півдня Аравійського півострова.

Загальна риса континентального клімату — значна амплітуда річних температур і невелика кількість опадів. Але між різними поясами є істотні температурні відміни.

Найпоширеніший в Азії помірний континентальний тип клімату. Але він дуже неоднорідний. Щодалі від океанів, то чимраз зростає різниця зимових і літніх температур, меншає річна сума опадів.

У внутрішніх районах Азії (Середній Сибір, Монголія) клімат різкоконтинентальний. Температури тут стрибають настільки різко, що річна амплітуда їх неперевершена у світі. Для середньомісячних вона становить 50—65 °С, для екстремальних досягає 102 °С. Така величезна амплітуда виникає за рахунок украй низьких зимових температур (подекуди середні січневі температури опускаються до —45 °С і нижче). То ж не випадково назва одного з полюсів холоду Північної півкулі — міста Оймякон — перекладається як "лютий мороз". Оскільки опади бувають переважно влітку, сніговий покрив дуже тонкий, і поверхня промерзає на значну глибину. Але, як не дивно, низькі зимові температури місцеве населення переносить відносно легко завдяки надзвичайній сухості повітря та безвітряній погоді.

Влітку в цих місцевостях спека близька до тропічної. Ось чому в Якутії, де розташований Оймякон, вирощують кавуни. Проте швидкі та стрімкі стрибки температури протягом доби, сильні хуртовини взимку та бурі навесні значно ускладнюють життя людей.

Клімат більшої частини Південно-Західної, а також частково Західної Азії — тропічний пустельний і подібний до клімату Сахари. Влітку, коли Сонце буває в зеніті, Його проміння освітлює дно найглибших колодязів. Пісок у цей час розжарюється до +70°С, а повітря в тіні нагрівається іноді до+50 °С. Взимку середні температури не опускаються нижче +15 °С, за винятком підвищених місць, де в окремих місцях бувають морози.

Цілорічно в пустелях Західної Азії дмуть пасати. Оскільки вони зароджуються над суходолом, то сухі й гарячі. Через це в пустелях протягом року понад 200днів — безхмарні, а річна сума опадів не перевищує 100 мм.

Субтропічний континентальний клімат майже не відрізняється від тропічного літньою спекою. Одначе зима тут значно холодніша. Скажімо, в центральноазійській пустелі Такла-Макан середня температура у холодний період падає до —8 °С, бувають і справжні морози. Вирізняються області з субтропічним континентальним кліматом і виключною сухістю. Так, у западині Цайдам є шосе 34 км завдовжки, укладене з пластів кам'яної солі. В інших умовах воно давно вже розтануло б під впливом атмосферної вологи.

Значну континентальність клімату Азії підкреслює також розпросторення областей з високогірним типом клімату.

Мусонні типи клімату характерні для Південної та Східної Азії, де відчувається вплив потужних потоків зимового та літнього мусонів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ
  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи