Розділ «2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА»

2.1. Поняття про географічну карту. Основні відмінності географічної карти від плану місцевості

Географічна карта — зменшене зображення всієї земної поверхні або окремих її частин на площині, побудоване за певними математичними правилами з урахуванням кулястості Землі.

На планах масштаб однаковий в усіх його частинах. Чим більше зменшено зображену на карті територію, тим дрібніший масштаб карти, і навпаки: чим менший ступінь зменшення, тим більший масштаб карти. На карті масштаб у різних її частинах неоднаковий, хоч не на всіх картах ці коливання масштабу значні щодо своєї величини.

На плані зображають невеликі території майже при цілковитому додержанні подібності місцевості. На картах не всі елементи земної поверхні зображуються детально в масштабі, тобто позамасштабно. При складанні планів не береться до уваги опуклість земної поверхні, а на картах враховується завжди. На картах завжди зображується градусна сітка (меридіани і паралелі), а на планах звичайно креслять тільки стрілку, яка показує напрям на північ. Карту роблять у дрібнішому масштабі, ніж план, тому на ній вміщається значно більша територія.

2.2. Типи карт

2.3. Вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабу. Вміння по карті виміряти довжину річки, визначити висоту гір, глибину океанів і морів

Для вимірювання відстаней на карті між двома точками необхідно визначити відстань між ними по прямій лінії за допомогою лінійки, циркуля-вимірювача, палетки або нитки. Якщо відстань між пунктами є ламаною лінією (по залізниці), довжину її визначають додаючи довжини окремих прямих відрізків. Одержану відстань перемножують на величину масштабу і знаходять відстань дійсних розмірів на місцевості.

Для вимірювання довжини рік використовують циркуль-мікровимірювач з розхилом 2 мм. Знаючи, якій довжині на місцевості відповідає розхил циркуля і кількість установок його по згинах лінії, визначають загальну її довжину. Найточніше довжину звивистої лінії визначають спеціальним приладом — курвіметром. Для вимірювання довжини лінії коліщатко курвіметра прокочують по цій лінії: обертання коліщатка передається через зубчасту передачу лічильному механізмові, який вказує довжину лінії.

На дрібномасштабних картах рельєф зображають горизонталями в поєднанні з пошаровим розфарбуванням. Горизонталі розмежовуються висотними ступенями, а ділянки між ними зафарбовуються кольорами різних відтінків. Ділянки, що мають абсолютні висоти від 0 до 200 м, зафарбовуються у зелений колір, від 200 до 500 м — в світло-коричневий і т. д. Шкала висоти, що розміщена внизу карти, вказує, якій висоті відповідає кожен колір. Користуючись шкалою висот, можна визначити абсолютну висоту будь-якої ділянки території. Абсолютні висоти окремих точок позначають цифрами.

Розподіл глибин морів та океанів залежно від рельєфу дна передається ізобатами (лініями рівних глибин) за допомогою пошарового розфарбування від голубого до синього. Кольори різної інтенсивності, що відповідають певним глибинам, поміщені в шкалі глибин, які, як і шкала висот, вказується внизу карти. Глибини окремих найбільш характерних точок позначаються цифрами. На основі карти в ізобатах з пошаровим розшаруванням і шкали глибин можна встановити глибину океанів і морів у певних точках.

2.4. Особливості картографічного зображення. Неминучість спотворення на картах внаслідок кривизни Землі: елементарні поняття про характер цих спотворень (відстаней, напрямків і площ)

2.5. Градусна сітка на карті та її елементи

Градусна сітка утворюється меридіанами і паралелями. Меридіани — це лінії, які проводяться на глобусі через Північний і Південний полюси. Через кожну точку на земній поверхні можна провести меридіан. Всі меридіани на глобусі мають однакову довжину. Тінь, яка утворюється гномоном опівдні, є напрямком вашої місцевості, тобто місцевого меридіану. Довжина частини меридіану дорівнює дузі в 1° і становить майже 11 км.

Паралелі—кола на поверхні глобуса; усі точки однієї паралелі рівновіддалені від екватора. Довжини паралелей різні: вони збільшуються при наближенні до екватора і зменшуються до полюсів. Усі точки одного й того ж меридіана мають однакову довготу, але різну широту. Усі точки однієї паралелі, навпаки, мають однакову широту, але різну довготу.

Найбільша паралель — екватор. Це коло на поверхні глобуса, всі точки якого лежать від обох полюсів неоднакових відстанях.

Зображення градусної сітки на площині, тобто на карті, називається картографічною сіткою.

На картах меридіани і паралелі зображуються по-різному. Наприклад, на карті світу меридіани прямі, паралельні один одному, паралелі — прямі, перпендикулярні меридіанам. На карті півкуль прямими лініями зображуються лише середній меридіан кожної півкулі та екватор, а інші меридіани і паралелі — кривими лініями.

2.6. Географічна широта і довгота

2.7. Окомірна зйомка місцевості