Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Роль океанічних течій у розподілі температур і опадів. Холодні течії Атлантичного океану біля північно-західних і південно-західних берегів Африки знижують температуру повітря у прибережній частині материка і посилюють сухість клімату. Вони охолоджують нижні шари повітря в прибережній частині, а холодне повітря, як відомо, стає важчим, щільнішим і не може підніматися, утворювати хмари й давати опади. Все це призводить до того, що на західних берегах Африки дощів майже не буває. Тут із поверхні океану випаровується багато вологи. Тому, коли температура знижується, утворюється густий туман і випадає велика роса — майже єдине джерело зволоження.

Теплі течії біля берегів Південно-Східної Африки, навпаки, підвищують температуру повітря в зимові місяці, сприяють насиченню вологою та утворенню опадів.

Вплив рельєфу на клімат Африки дуже значний. Високі вершини гір навіть поблизу екватора вкриті багаторічними снігами. У горах острова Мадагаскар, на Ефіопському нагір'ї, в інших місцях буває багато опадів. Кількість опадів на південно-західних схилах гори Камерун досягає майже 10 ООО мм на рік (найвологіше місце в Африці). Вологу приносять південно-західні вітри з Атлантичного океану.

Отже, на формування клімату Африки, як і будь-якої території земної кулі, впливають такі чинники: географічна широта, циркуляція атмосфери, близькість океанів і морів, океанічні течії, рельєф.

Кліматичні пояси Африки. Внаслідок того, що екватор перетинає Африку майже посередині, кліматичні пояси, за винятком екваторіального, повторюються на її території двічі.

Екваторіальний пояс. Він охоплює частину басейну річки Конго (Заїр) між 5° пн. ш. і 2° пд. ш. та узбережжя Гвінейської затоки до 7— 8° пн. ш. У цьому поясі цілорічно переважають екваторіальні повітряні маси, тут жарко й волого.

Зазвичай вранці буває ясно. Вдень, за сильного нагрівання поверхні землі сонцем, повітря, насичене вологою, рине вгору. Утворюються купчасті хмари. Після полудня починається злива, часто її супроводжує дуже сильна гроза. Надвечір знову настає ясна погода. І так буває майже щодня протягом року. В цьому поясі одна пора року—літо. Сезонні коливання середньомісячних температур і опадів незначні. Такий клімат називають екваторіальним.

Субекваторіальні пояси Північної та Південної півкуль. Ці пояси оточують екваторіальний пояс і сягають 15—20" широти на північ і на південь від екватора. Тут цілорічно висока температура, але помітні сезонні коливання. Субекваторіальний клімат відрізняється від екваторіального меншою кількістю опадів і, головно, нерівномірністю випадання їх за сезонами року.

Дощі випадають у літній період кожної півкулі А зимовий період сухий. Отже, тут чітко вирізняються два сезони року: вологий і сухий. Залежно від кількості опадів субекваторіальний клімат буває більш або менш вологіші.

Сезонність у випаданні опадів позначається на рослинності й тваринному світі. Ріст дерев і трав у сухий період року уповільнюється, а іноді припиняється зовсім.

Тропічні пояси. Ці пояси розташовані ні північ і на південь від субекваторіальних. (Визначте за картою їхнє географічне положення.) У цих широтах цілорічно переважають сухі повітряні маси і дмуть пасати.

Найсухіше в Північній Африці, де протяжність материка із заходу на схід дуже велика і позначається вплив Євразії. Пасати несуть сухе й гаряче повітря. Тому тут лежить найжаркіша й найсухіша область не тільки Африки, а й усієї земної кулі — пустеля Сахара. Літо в Сахарі надзвичайно жарке, майже безхмарне. Сонце нагріває поверхню каміння і піску до +70 °С, температура повітря становить +40 °С та більше.

На півночі Африки зафіксовано найвищу температуру повітря на земній кулі (+58 °С). Уночі поверхня землі Й повітря швидко охолоджується. Отже, коливання добових температур дуже великі, іноді вони перевищують+40 °С.

Людина, яка потрапила в Сахару, вдень знемагає від спеки, а вночі тремтить від холоду Повітря в Сахарі насичене гарячим пилом, тому небо набуває білястого відтінку. Влітку часто виникає дуже сильний вітер — самум, який несе хмари піску. Такий клімат, як у Сахарі, називають тропічним пустельним.

У Південній Африці тропічний пустельний клімат поширений на меншій площі. Опадів тут більше, ніж у Сахарі, бо зі сходу материк омивається теплою течією і південно-східні пасати дмуть з Індійського океану. Крім того, в цій частині материк має малу протяжність із заходу на схід. Проте на узбережжі Атлантичного океану дощі випадають дуже рідко. Тут знаходиться пустеля Наміб.

Багато опадів буває протягом усього року в східній частині тропічного поясу — на східних схилах Драконових гір, на сході острова Мадагаскар. Там тропічний вологий клімат.

Отже, в тропічному поясі Африки два типи клімату: тропічний пустельний і тропічний вологий.

Субтропічні пояси. Крайня північ і крайній південь Африки лежать у субтропічних поясах. Клімат тут перехідний від тропічного до помірного. Сонячного тепла порівняно з тропічним поясом значно менше. Сезонні коливання температур помітні: літо жарке (+27, +28 °С), зима порівняно тепла (+10 °С). На півночі й на південному заході Африки літо дуже сухе, зима волога, оскільки західні вітри в цей період року приносять з океану вологі повітряні маси помірних широт. Такий клімат називають середземноморським, бо він поширений на узбережжі Середземного моря Африки та Євразії.

На південному сході Африки дощі випадають цілий рік, а найбільше — влітку. Волога надходить сюди з Індійського океану з літнім мусоном (пригадайте, що таке мусон), і дощі випадають на східних схилах гір. Цей клімат називають субтропічним вологим.

Внутрішні води. Річки та озера. Загальна характеристика. Найгустіша річкова мережа Африки — в екваторіальному і субекваторіальному кліматичних поясах. Дуже мало річок у пустелях. Великі річки, що течуть ними, починаються у вологих областях. У пустелях трапляються сухі русла річок — ваді, які зрідка тільки після великих дощів виповнюються водою.