Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Ви є тут

Географія

Чагарники і трав'яний покрив в екваторіальному лісі розвинуті слабко, опалі гілки та листя швидко розкладаються.

Екваторіальний ліс—батьківщина багатьох цінних рослин. Наприклад, найпоширеніша й дуже цінна пальма — олійна, з її плодів виробляють пальмову олію. Деревина багатьох дерев використовується для виготовлення дорогих меблів і у великій кількості вивозиться за межі материка, наприклад, ебенового дерева, чорного або темно-зеленого кольору, червоного дерева та залізного дерева, що дуже тверда.

Тваринний світ вологих екваторіальних лісів дуже багатий і різноманітний. Багато тварин живуть на деревах. Крім птахів, гризунів і комах, численними є мавпи — мартишки, шимпанзе, які живляться плодами, молодими пагонами, комахами, яйцями птахів.

У наземному ярусі водяться китицевухі свині, дрібні копитні (африканські оленці та ін.). На узліссях та на берегах водойм трапляються карликові бегемоти (заввишки до 80 см) і родичка жирафа — окапі. Великий хижак екваторіальних лісів — леопард.

До тварин наземного ярусу належать найбільші людиноподібні мавпи — горили. їх майже винищено, і збереглися вони тільки в глухих, важкодоступних для людини місцях.

У всіх ярусах поширені різні мурахи. Деякі, так звані кочові, мурахи рухаються довгими колонами, винищуючи на своєму шляху все живе.

На деревах, а головним чином у ґрунті, селяться комахи терміти, які живляться рослинними рештками. У пухкому ґрунті та в лісовій підстилці водяться змії, землерийки, різні ящірки.

Майже всі тварини ведуть прихований спосіб життя, тому, коли потрапляєш у ліс, тваринний світ здається нечисленним.

Внаслідок вирубування цінних дерев, а також дуже поширеної системи підсічно-вогневого землеробства (коли ділянку лісу вирубають, тут же спалюють дерева, а потім висаджують сільськогосподарські культури) збіднюється видовий склад тваринного світу і рослинності, значно скорочуються площі лісів. Винищення лісів своєю чергою швидко призводить до збіднення ґрунтів на поживні речовини.

На окраїнах вологі екваторіальні ліси поступово переходять у перемінно-вологі ліси, а потім у саван и та рідколісся. У саванах переважає трав'яний покрив, серед якого розкидані поодинці або невеликими групами невисокі дерева й чагарники жаркого поясу. Заміщення екваторіальних лісів саванами й рідколіссям пояснюється зменшенням річної кількості опадів і наявністю сухого періоду року, тривалість якого збільшується з віддаленням від екватора.

Савани поширені на півночі до 16—18° пн. ш., а на півдні переходять за Південний тропік. В Африці савани охоплюють величезні простори (до 40 % площі материка).

Сезонність випадання опадів позначається й на процесах ґрунтоутворення. У період дощів (літній) розкладаються органічні речовини і промиваються ґрунти. В сухий (зимовий) період через нестачу вологи життєдіяльність мікроорганізмів уповільнюється, і рослинний опад багатого трав'яного покриву розкладається неповністю. Тому в ґрунті нагромаджується перегній. У сухіших місцях утворюються червонувато-бурі ґрунти опустелених саван, а ближче до вологих екваторіальних лісів — червоні фералітні ґрунти високотравних саван.

Загальний вигляд саван змінюється за порами року. В посушливий період трави вигорають, майже всі дерева скидають листя, і савана набуває жовтого забарвлення. Спека висушує все. Та як тільки починаються дощі, з надзвичайною швидкістю виростають соковиті трави, дерева вкриваються листям. За 5—б днів тут відбуваються такі зміни, як у помірному поясі за півтора-два місяці. Там, де довго йдуть дощі, ростуть густі й високі (іноді до 5 м) трави.

На безкрайньому трав'янистому просторі височать величезні баобаби з розложистим гіллям. З кори цих дерев виробляють волокно, з якого виготовляють мотузки і грубі тканини. Тривалість життя баобабів А—5 тис. років.

З інших дерев у савані поширені зонтичні акації, які мають щільну зонтикоподібну крону, мімози та деякі види пальм. У най посушливіших районах савани трапляються алое, молочаї (деревоподібні рослини з м'ясистими стеблами, позбавленими листя і вкритими колючками). В Ефіопії молочаї досягають у висоту 8 м.

Чимало рослин пристосувалися до сухого періоду року: у них жорстке, дуже опушене листя, товста кора.

Савани багаті на рослинну їжу, тому там багато великих травоїдних тварин: різноманітні антилопи, зебри (африканські дикі коні), а також жирафи, які завдяки довгій шиї можуть поїдати листя з високих дерев. Водяться в савані й інші великі травоїдні тварини — слони, буйволи, носороги, значною мірою винищені людиною. На берегах річок і озер трапляються бегемоти.

Травоїдними тваринами живляться хижаки. Серед них найсильніший і найгрізніший — лев, який часто нападає і на свійських тварин, гепарди, шакали, гієни. Жах для багатьох тварин і людини — крокодили. Найбільші з них — нільські, завдовжки до 5—6 м.

У саванах Африки багато різноманітних птахів. Це й дуже маленька гарна нектарка, і найбільший птах на Землі — африканський страус. Із хижих вирізняється виглядом і звичками птах-секретар з довгими, як у журавля, ногами. Він полює на дрібних гризунів і плазунів, особливо на змій. Птах наздоганяє змію і вбиває її ударами ніг.

Справжнє привілля для птахів — у заростях папірусу та очерету на узбережжі озер і річок. Там водяться великі птахи — фламінго, ібіси, лелеки, марабу. Марабу трапляються тільки в Африці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ“ на сторінці 14. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ
  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи