Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Чагарники і трав'яний покрив в екваторіальному лісі розвинуті слабко, опалі гілки та листя швидко розкладаються.

Екваторіальний ліс—батьківщина багатьох цінних рослин. Наприклад, найпоширеніша й дуже цінна пальма — олійна, з її плодів виробляють пальмову олію. Деревина багатьох дерев використовується для виготовлення дорогих меблів і у великій кількості вивозиться за межі материка, наприклад, ебенового дерева, чорного або темно-зеленого кольору, червоного дерева та залізного дерева, що дуже тверда.

Тваринний світ вологих екваторіальних лісів дуже багатий і різноманітний. Багато тварин живуть на деревах. Крім птахів, гризунів і комах, численними є мавпи — мартишки, шимпанзе, які живляться плодами, молодими пагонами, комахами, яйцями птахів.

У наземному ярусі водяться китицевухі свині, дрібні копитні (африканські оленці та ін.). На узліссях та на берегах водойм трапляються карликові бегемоти (заввишки до 80 см) і родичка жирафа — окапі. Великий хижак екваторіальних лісів — леопард.

До тварин наземного ярусу належать найбільші людиноподібні мавпи — горили. їх майже винищено, і збереглися вони тільки в глухих, важкодоступних для людини місцях.

У всіх ярусах поширені різні мурахи. Деякі, так звані кочові, мурахи рухаються довгими колонами, винищуючи на своєму шляху все живе.

На деревах, а головним чином у ґрунті, селяться комахи терміти, які живляться рослинними рештками. У пухкому ґрунті та в лісовій підстилці водяться змії, землерийки, різні ящірки.

Майже всі тварини ведуть прихований спосіб життя, тому, коли потрапляєш у ліс, тваринний світ здається нечисленним.

Внаслідок вирубування цінних дерев, а також дуже поширеної системи підсічно-вогневого землеробства (коли ділянку лісу вирубають, тут же спалюють дерева, а потім висаджують сільськогосподарські культури) збіднюється видовий склад тваринного світу і рослинності, значно скорочуються площі лісів. Винищення лісів своєю чергою швидко призводить до збіднення ґрунтів на поживні речовини.

На окраїнах вологі екваторіальні ліси поступово переходять у перемінно-вологі ліси, а потім у саван и та рідколісся. У саванах переважає трав'яний покрив, серед якого розкидані поодинці або невеликими групами невисокі дерева й чагарники жаркого поясу. Заміщення екваторіальних лісів саванами й рідколіссям пояснюється зменшенням річної кількості опадів і наявністю сухого періоду року, тривалість якого збільшується з віддаленням від екватора.

Савани поширені на півночі до 16—18° пн. ш., а на півдні переходять за Південний тропік. В Африці савани охоплюють величезні простори (до 40 % площі материка).

Сезонність випадання опадів позначається й на процесах ґрунтоутворення. У період дощів (літній) розкладаються органічні речовини і промиваються ґрунти. В сухий (зимовий) період через нестачу вологи життєдіяльність мікроорганізмів уповільнюється, і рослинний опад багатого трав'яного покриву розкладається неповністю. Тому в ґрунті нагромаджується перегній. У сухіших місцях утворюються червонувато-бурі ґрунти опустелених саван, а ближче до вологих екваторіальних лісів — червоні фералітні ґрунти високотравних саван.

Загальний вигляд саван змінюється за порами року. В посушливий період трави вигорають, майже всі дерева скидають листя, і савана набуває жовтого забарвлення. Спека висушує все. Та як тільки починаються дощі, з надзвичайною швидкістю виростають соковиті трави, дерева вкриваються листям. За 5—б днів тут відбуваються такі зміни, як у помірному поясі за півтора-два місяці. Там, де довго йдуть дощі, ростуть густі й високі (іноді до 5 м) трави.

На безкрайньому трав'янистому просторі височать величезні баобаби з розложистим гіллям. З кори цих дерев виробляють волокно, з якого виготовляють мотузки і грубі тканини. Тривалість життя баобабів А—5 тис. років.

З інших дерев у савані поширені зонтичні акації, які мають щільну зонтикоподібну крону, мімози та деякі види пальм. У най посушливіших районах савани трапляються алое, молочаї (деревоподібні рослини з м'ясистими стеблами, позбавленими листя і вкритими колючками). В Ефіопії молочаї досягають у висоту 8 м.

Чимало рослин пристосувалися до сухого періоду року: у них жорстке, дуже опушене листя, товста кора.

Савани багаті на рослинну їжу, тому там багато великих травоїдних тварин: різноманітні антилопи, зебри (африканські дикі коні), а також жирафи, які завдяки довгій шиї можуть поїдати листя з високих дерев. Водяться в савані й інші великі травоїдні тварини — слони, буйволи, носороги, значною мірою винищені людиною. На берегах річок і озер трапляються бегемоти.

Травоїдними тваринами живляться хижаки. Серед них найсильніший і найгрізніший — лев, який часто нападає і на свійських тварин, гепарди, шакали, гієни. Жах для багатьох тварин і людини — крокодили. Найбільші з них — нільські, завдовжки до 5—6 м.

У саванах Африки багато різноманітних птахів. Це й дуже маленька гарна нектарка, і найбільший птах на Землі — африканський страус. Із хижих вирізняється виглядом і звичками птах-секретар з довгими, як у журавля, ногами. Він полює на дрібних гризунів і плазунів, особливо на змій. Птах наздоганяє змію і вбиває її ударами ніг.

Справжнє привілля для птахів — у заростях папірусу та очерету на узбережжі озер і річок. Там водяться великі птахи — фламінго, ібіси, лелеки, марабу. Марабу трапляються тільки в Африці.