Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Нумізматика

Упродовж багатьох століть однією з наймогутніших грецьких колоній у Північному Причорномор'ї був Херсонес, заснований наприкінці V cт. до н. е. вихідцями з Гераклеї Понтійської. Вигідне географічне розташування сприяло швидкому розвитку міста, яке невдовзі стало важливим економічним, торговельним, політичним та культурним центром чорноморського регіону.

Ніконій. Мідь. 1,45 г

Ніконій. Мідь. 1,45 г

Одним із найважливіших джерел до вивчення всіх аспектів історії полісу є нумізматичні матеріали, оскільки карбування монет у Херсонесі тривало понад 1500 років. Нумізматична спадщина Херсонесу привернула до себе увагу дослідників ще наприкінці XVIII ст., коли після приєднання Криму до Російської імперії (1783 р.) виявлені тут монети почали масово вивозитись у країни Європи, де осідали у музейних та приватних збірках. З'явилися вони й у нумізматичних каталогах. Вивченню херсонеських монет присвятили свої праці відомі нумізмати Б. Кене, А. фон Заллет, П. Бурлачков, А. Берт'є-Делагард, О. Орешніков, О. Зограф, В. Анохін та ін. На основі їхніх досліджень розроблено періодизацію монетної справи Херсонесу: І. Античний період: 1) доба автономії (бл. 390—110 рр. до н. е.); 2) епоха боспорського панування (бл. 110 р. до н. е. — 138 р. н. е.); 3) період другої елевтерії — відновлення автономного статусу міста під римським протекторатом (бл. 138—268 рр.). II. Середньовічний період; 1) полісний період (474—834 рр.); 2) фемний період (834 р. — поч. XII ст.).

Монетне карбування у Херсонесі розпочалося близько 390—380 рр. до н. е. випуском першої серії, що складалася зі срібних та мідних монет. На їх аверсі зображено голову покровительки міста богині Діви у кекрифалі (різновид головного убору), а на реверсі — рибу та палицю. До даної серії входили срібні (тетробол, діобол, геміобол) та мідні (халк та лепта) номінали.

Потреби грошового ринку полісу, які постійно зростали, зумовлювали появу нових серій монет. У другій чверті IV ст. до н. е. основним монетним металом залишалася мідь. З неї карбували наступні розмінні монетні номінали — ділептон, тетралептон, три-лептон, лепту. Головними сюжетами, які вміщувалися на їхніх аверсах та реверсах, були голова Діви, голова бика, дельфін, риба, палиця та ін. У 370— 364 рр. до н. е. зі срібла карбувалися октобол, тетробол та діобол. На аверсі цих монет надалі домінували зображення голови богині Діви, а на реверсі — бик, який стоїть на палиці, та риба. У результаті військово-політичних подій на Кримському півострові У Другій половині IV ст. до н. е. розширилася територія, підконтрольна Херсонесу, і зросло значення полісу. Це стало можливим після поразки скіфського царя Атея у війні з Філіппом II Македонським у 339 р. до н. е. Херсоніти відзначили ці події випуском у 350—330 рр. до н. е. серії монет, на яких домінують військові сюжети, зокрема, зображення квадриги.

На зміну їм впродовж 330—320 рр. до н. е. у Херсонесі емітувались мідні халки та діхалки з постаттю Діви, яка стоїть навколішки, — на аверсі та грифоном — на реверсі. У цей період на монетах починають розміщу

Херсонес. Лепта. Мідь. Середина IV ст. до н. е.

Херсонес. Лепта. Мідь. Середина IV ст. до н. е.

вати різноманітні монограми, імена магістратів, інші додаткові знаки та символи. Одним з таких магістратів був Евдром, ім'я якого часто траплялося поруч зі зображенням Діви.

У 300—280 рр. до н. е. на херсонеському монетному дворі розпочався випуск повновартісних срібних номіналів — тетрадрахм (бл. 13,7 г) та дідрахм (бл. 6,6 г), при карбуванні яких дотримувалися норми хіоської монетної системи. їх поява свідчила про економічне зростання полісу, адже для здійснення масштабного продукування срібних монет необхідна була значна кількість дорогоцінного металу. Впродовж Піст, до н. е. саме випуск срібних номіналів (тетрадрахм, дідрахм, драхм та гемідрахм) був найбільш поширеним у Херсонесі. Тоді ж з'явилися нові сюжети оформлення монет — голова Геракла, Діва, що сидить на троні, тощо.

Характерною особливістю херсонеської монетної системи було поєднання двох монетно-вагових систем — хіоської (родоської) та перської. Використання останньої зумовлювалося наявністю тісних торгово-економічних зв'язків зГераклеєю Понтійською, де перша система домінувала. Саме цим пояснюється карбування у Херсонесі тридрахм — номіналу вагою близько 10 г, який був перехідним між обома монетними системами.

У II ст. до н. е. загострились стосунки Херсонесу зі скіфами. За панування царів Скілура і Палака могутня скіфська держава змусила грецькі колони сплачувати їй данину. Внаслідок невдалих військових дій поліс втратив майже всі свої володіння у Північно-Західно-му Криму. Перед загрозою скіфського завоювання херсоніти звернулися за допомогою до царя Понту Мітрідата VI Евпатора. У відповідь 110 р. до н. е. він надіслав Херсонесу військо на чолі з воєначальником Діофантом. Після кількох вдалих походів йому вдалося ліквідувати скіфську загрозу, але тепер Херсонес потрапив у залежність від правителів Понту. Після смерті Мітрідата VI Евпатора (63 р. до н. е.) місто опинилось під впливом Боспорського царства. З посиленням у Причорномор'ї присутності Риму Херсонес дедалі більше відчував зростання його сили.

Підпорядкування Херсонесу іноземним володарям позначилося на розвитку його монетної справи. Опинившись у залежності, на перших порах місто продовжувало карбувати традиційні номінали зі срібла та міді. Однак близько 100—90 рр. до н. е. емісія срібних монет припинилася. Остання серія драхм зі зображенням голови Діви на аверсі та її ж постаті, яка цілиться в лань, — на реверсі, подібна до тогочасних боспорських випусків. Надалі монети у Херсонесі карбувалися переважно з неблагородних металів, головним чином, з міді, а також зі золота. Основними номіналами, які випускалися у І ст. до н. е., були мідні тетрахалки, діхалки та оболи. Як і раніше, на них здебільшого зображена Діва, правда, тепер уже переважно у вигляді воїна. Реверсні сюжети містять орла, який сидить на блискавках, бика та інші предмети та символи. Дедалі відчутніше на монетну справу полісу впливають міста Понту та Пафлагонії.

Піднесення монетного карбування Херсонесу припадає на період римсько-боспорської війни 45 р. н. е. Вдало обрана позиція підтримки Риму всіма доступними економічними та військовими засобами принесла позитивні результати. На противагу Воспору, римляни були на боці Херсонесу. Все це не могло не позначитися на монетному виробництві, яке потрапило під їхній контроль. На монетах з'явилося зображення богині перемоги — Ніке. Тоді ж (47 та 49 рр.) було відкарбовано невелику кількість золотих статерів із головою божества Херсонас і змією на аверсі та постаттю лані – на реверсі. Основним номіналом, карбованим за часів імператора Клавдія (41—54 рр.), були ассарії. На них вміщувався рік емісії за херсонеською ерою (перший рік херсонеської ери відповідав 24 р. до н. е.). У роки правління Нерона та Веспасіана монетне виробництво полісу було обмеженим, відродилося воно лише за часів імператора Тіта (79—81 рр.). Знову почали емітувати датовані мідні тетрассарії та золоті статери. Брат і наступник Тіта Доміціан продовжував монетарну політику свого попередника: випускались ті ж монетні номінали, з таким самим зовнішнім виглядом. Коротке правління Нерви (96—98 рр.) не внесло змін у нумізматичну спадщину Херсонесу, а при Траяні було випущено незначну кількість тетрассаріїв та статерів (бл. 107 р.). Часи панування Адріана відмічені лише випуском золотого статера (бл. 134 р.). На той час метрологічні параметри херсонеських статерів відповідали нормам римських ауреусів, а тетрассарій дорівнював половині римського сестерція.

Близько 145 р. політичний статус Херсонесу змінився: правителі Бос-пору та імператор Антонін Пій наділили його правами вільного міста (таким він був до 268 р.). Херсонес став форпостом римської політики у регіоні. Тут розташовувався римський гарнізон, а безпосереднє керівництво здійснював намісник провінції Нижня Мезія. Цей період окреслюється як період "другої елевтерії". Монетну продукцію полісу представляли чотири мідні номінали: тетрассарій (аверс — голова божества Херсонас, реверс богиня Діва та лань), трессіс (аверс — Асклепій, реверс — Гігея), дупондій (богиня Діва та лань, реверс — бик) та ассарій (аверс — богиня Діва або Херсонас, реверс — богиня Ніке або Херсонас). На всіх монетах

Херсонес. Гемідрахма. Срібло. 120—110 рр.дон.е.

Херсонес. Гемідрахма. Срібло. 120—110 рр.дон.е.

Херсонес. Ассарій. Мідь. 54 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу
  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ