Поширення римської монети на українських землях

Нумізматика

Основи римської монетної системи були сформовані ще за республіканських часів. її основними номіналами стали мідні аси та срібні денарії, а також їх кратні та фракції. Протягом декількох століть у Римі постійно проводилась редукція мідної монети. Якщо початкова вага литого, т. зв. лібрального, аса становила близько 327,4 г, то впродовж III ст. до н. е. її було зменшено спочатку до бл. 270 г, під час Другої Пунічної війни у 217 р. до н. е. — до половини римського фунта (лібри), а в 209 р. до н. е. — до його чверті. Всередині П ст. до н. е. було проведено ще одну наступну редукцію аса — його вага була зафіксована на рівні однієї вагової унції — близько 27,8 г. Наступне зменшення ваги цього монетного номіналу відбулося у 90 р. до н. е. — ас став наполовину легшим — 13,6 г і таким залишався аж до часів імперії.

Важливим кроком у становленні римської монетної системи стало запровадження в обіг срібного денарія. Його поява, яка припадає на роки Другої Пунічної війни, датується 215/214 рр. до н. е. (за іншими даними — 211 р. до н. е.). Перші монети цього номіналу, які важили близько 4,55 г, на аверсі містили зображення голови богині Роми, а на реверсі — постаті Діоскурів у вигляді вершників та позначення номіналу —"X" (асів). Фракціями денарія були квінарій (1/2 денарія — 5 асів) та сестерцій (1/4 денарія — 5/2 аса). У часи воєнних дій емітували також вікторіат — 3/4 денарія. Метрологічні параметри денарія впродовж тривалого часу залишалися стабільними. Вперше його вагу було зменшено у 155 р. до н. е. до рівня 3,89 г. Подальші зміни римської монетної системи стосувалися зміни співвідношень між окремими номіналами. Так, за часів Гая Гракха у 123 р. до н. е. денарій містив 16 асів.

Рим. Республіка. Ас. Мідь. 225—217 рр. до н. е.

Рим. Республіка. Ас. Мідь. 225—217 рр. до н. е.

Рим. Республіка. Денарій. Срібло. 137 р. до н. е.

Рим. Республіка. Денарій. Срібло. 137 р. до н. е.

У республіканські часи золото відігравало допоміжну роль у процесі грошового обміну. Монети із цього дорогоцінного металу — ауреуси вагою 10,9 г — виготовлялися нерегулярно, а масштаби їх емісії були незначними. Лише Гай Юлій Цезар, з урахуванням як політичних, так і економічних факторів, розпочав регулярне карбування золотих монет вартістю 25 денаріїв. їх вага становила близько 8,22 г. Спорадично виготовляли також золоті квінарії (1/2 ауреуса).

Після становлення імперії одним із важливих завдань Октавіан Август (27 р. до н. е. — 14 р. н. е.) вважав упорядкування монетно-грошових відносин. Надалі право емісії монет з дорогоцінних металів належало тільки імператорові. Сенат та окремі міські осередки у провінціях мали право карбувати розмінну монету з міді, бронзи, латуні тощо. Монетна система ґрунтувалася на засадах біметалізму. Для золотих та срібних монет, які були повновартісними і виготовлялися у великій кількості, встановлювався стабільний обмінний курс. Основні монетні номінали — золотий ауреус (7,79 г) та срібний денарій (3,89 г). їхніми фракціями були золотий та срібний квінарії (1/2 ауреуса та 1/2 денарія). Однак, як і раніше, обсяги їх емісії були незначними. До розмінних номіналів належали латунні сестерції (27,28 г) та дупондії ( 18,64 г), мідні аси (10,91 г) та квадранти (1,7 г). Організація карбування монет за принципом "аl marco" нерідко приводила до відхилень ваги окремих екземплярів, як правило, в бік зменшення. Як і раніше, золотий ауреус прирівнювався до 25 срібних денаріїв, а на один денаріЙ йшло 4 сестерції, 8 дупондіїв, 16 асів та 64 квінарії.

Зростання фінансових витрат держави змусило імператора Нерона у 63—64 pp. провести грошову реформу, внаслідок якої вага ауреуса була знижена до 7,27 г, а денарія — до 3,41 г. Такі метрологічні параметри утримались аж до другої половини II ст., на яку припадає наростання кризових явищ у монетному господарстві Римської імперії. Тоді ж розпочалось погіршення проби монетного сплаву денаріїв шляхом додавання до нього міді. Одночасно було здійснено спробу реформування системи розмінних номіналів. Передбачалось, що ас, семіс (1/2 аса) та квадранс (1/4 аса) надалі будуть виготовлятися з латуні, однак дане нововведення не утрималось.

Військово-політичні події кінця І — першої половини II ст., пов'язані з постійними війнами і розширенням кордонів Римської імперії, вимагали зростання державних видатків. За цих умов одним із джерел покриття бюджетного дефіциту стало погіршення якості срібної монети. Відбувалася поступова девальвація денарія. За часів Марка Аврелія (161—180 pp.) вміст чистого срібла у монетах цього номіналу не перевищував 76 %. Наступне зниження якості денарія відбулося у 194 p.: імператор Септимій Север розпочав карбування монет, що містили лише 4—7 % дорогоцінного металу.

Наростання кризових явищ в економіці імперії зумовлювало дальше погіршення якості монети. Намагаючись поліпшити ситуацію на грошовому ринку, імператор Каракалла (211—217 рр.) бл. 214 р. розпочав емісію нової монетної одиниці — антонініана, номінальна вартість якої дорівнювала двом денаріям. Вага цієї монети становила бл. 5,11 г, а її реальна вартість не перевищувала півтора денарія. Одночасно до 6,54 г було зменшено вагу золотого ауреуса. Однак ці кроки не сприяли оздоровленню грошового господарства, і кризові явища ставали дедалі більш руйнівними. Псування монети набуло катастрофічних розмірів. Уряд постійно зменшував вагу ауреусів і збільшував лігатуру денаріїв та антонініанів, які, врешті, почали емітувати з бронзи. За правління імператора Галієна (254 268 pp.) ауреус важив менше 3 г. Вміст чистого срібла в антонініанах на початках його панування становив 12 %, а в останні роки — лише 2—3 %. З середини III ст. карбування латунних, бронзових та мідних номіналів, а також неповновартісних денаріїв припинилося.

Рим. Імперія. Нерон. Ауреус. Золото. 66—67 pp.

Рим. Імперія. Нерон. Ауреус. Золото. 66—67 pp.

Спроби проведення грошової реформи, здійснені імператором Авреліаном (270—275 рр.) у 274 р., виявилися невдалими. Лише реформа, яку провів імператор Діоклетіан (284—305 рр.) у 294 р., мала позитивні наслідки: було запроваджено повновартісну золоту монету — ауреус — вагою 5,45 г, повноцінну срібну монету — аргентеус (відповідник давнього денарія) — вагою 3,41 г, а також новий монетний номінал — фоліс — вагою близько 10 г сплаву, що містив бл. 5 % срібла. В обігу надалі залишалися антонініани та денарії попередніх емісій. У новій системі номіналів ауреус дорівнював 25 аргентеусам, кожен з яких складався з 5 фолісів, 25/2 антонініанів та 25 денаріїв.

Подальше реформування римської грошової системи відбувалося за часів правління імператора Константина І (306—337 рр.). Близько 311 р. він запровадив нову монетну одиницю — золотий солід — вагою 4,54 г.

Завдяки високій якості та значним обсягам карбування ця монета швидко поширилась і стала популярною не лише на території імперії, а й у сусідніх країнах. Багато з них, у тому числі Київська Русь, згодом використали її як взірець при створенні власних монетних систем. Фракціями золотого солід а були семіс (1/2 соліда) та запроваджений дещо пізніше трієнс (1/3 соліда). Згодом, близько 320 р., в обіг введено срібний міліарісій, вартість якого становила 1/1000 золотого фунта, а вага — 4,54 г. Розмінною монетою була також сіліква, вага якої спочатку становила 3,41 г, а згодом знизилась і стала менше 3 г. Погіршувались і метрологічні параметри фолісів. Наприкінці правління Константина І вони важили неповних 2 г. Монетно-грошова система, створена цим імператором, з незначними модифікаціями проіснувала аж до падіння Західної Римської імперії, а в Східній Римській (Візантійській) імперії її, вдосконалюючи, продовжували використовувати ще впродовж тисячоліття.

У перші століття нашої ери кордони Римської імперії наблизилися до земель, де проживали слов'янські племена антів, яких ототожнюють з племенами черняхівської археологічної культури. На території їх розселення здавна відомі знахідки монет римського карбування, що є важливим джерелом для вивчення політичної та соціально-економічної історії прадавнього населення українських земель.

Знайдені на Україні римські денарії фігурують у середньовічних та новочасних актах під назвою "головки святого Яна". Немало таких монет входило до складу нумізматичних колекцій львівських міщан у XVI— XVII ст. Вивчення топографії знахідок римських монет дає підстави стверджувати, що більшість їх зосереджена на території Правобережної Украї

Рим. Імперія. Іовіан (363—364). Медальйон. Золото

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поширення римської монети на українських землях“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях
  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ