Херсонес. Ассарій. Мідь. 54 р.
їх вартість позначалась грецькими літерами. Найбільш масовою була емісія тетрассаріїв, які випускалися впродовж усього періоду. Як і в Ольвії та Тірі, розквіт херсонеського монетного карбування припадає на період правління імператора Септимія Севера (193—211 pp.) та його наступників. Останні серії монет Херсонесу виготовлені за часів імператора Галієна (254—268 pp.). V II ст. на території полісу поширилися римські денарії, які поступово витіснили з обігу місцеві срібні номінали. Потреби міського грошового господарства задовольнялись монетами, виготовленими на монетарних Нікомедії, Константинополя та інших міст імперії.
На відміну від інших грецьких колоній у Північному Причорномор'ї, Херсонес не припинив свого існування під час руйнівних нападів варварських племен на Римську імперію та залежні від неї землі. Після поділу територій, підвладних Римові, місто потрапило до складу Східної Римської (Візантійської) імперії, ставши одним із важливих опорних пунктів на її кордонах. В епоху середньовіччя місто отримало назву Херсон. Потреба значних фінансових засобів для зміцнення його обороноздатності сприяла відновленню монетного карбування. За панування імператора Зенона (474—491 pp.) розпочалося функціонування місцевого монетного двору. Тоді випускалися мідні монети зі зображенням погруддя монарха на аверсі та його постаттю зі списом та земною сферою в руках, які відповідали загальноімперським аналогам. Легенди на обох сторонах монети виконані латинською мовою.
Масштабнішою була монетна продукція за часів імператора Юстиніана І (527—565 pp.). Єдиним номіналом, який тоді карбували у Херсоні, був мідний пентанумій (1/8 фоліса) вагою бл. 2,65—3,49 г. Емісія нових монетних номіналів — фоліса (40 нуміїв) та півфоліса (20 нуміїв) — розпочалася при Юстиніані II (565—578 pp.). На них вміщувалось позначення вартості: "М" — на першому та "К" — на другому. Згодом позначення вартості було змінено відповідно на "Н" та "Д". Новим номіналом для херсонського монетного двору були вісім пентануміїв, що карбувалися при імператорі Іраклії (610—641 pp.). їх оформлення відрізняється від попередніх випусків вміщенням на аверсі та реверсі постаті імператора та членів його родини. Саме тоді в місті проведено грошову реформу, внаслідок якої уніфіковано всі мідні монетні номінали, які прирівняли до п'яти нуміїв. Після цього карбування монет у Херсоні припинилося аж до середини IX ст.
Останній етап херсонського монетного карбування епохи середньовіччя припадає на т. зв. фемний період його історії. Прагнення до зміцнення імператорської влади в реґіоні спонукало візантійців до створення тут окремої феми — військово-адміністративної області на чолі з стратегом, який призначався імператором. Одночасно місто отримало право на виготовлення власної монети, яку почали карбувати за імператора Феофіла (829—842 рр.). Характерна особливість монетної емісії того часу — виготовлення монетних кружків технікою лиття. При імператорі Михаїлі III (842—867 рр.) випускались монети трьох типів з позначенням вартості літерами "М", "П" та "А" на одній стороні та зі зображенням хреста - на зворотній. Упродовж IX—X ст. монетна емісія у Херсоні здійснювалася регулярно — від імені як імператорів, так і їхніх співправителів. У ці часи відбувалися походи руських князів на Візантію, жертвою яких нерідко ставав Херсон. Так, у 988—989 рр. місто здобув великий князь київський Володимир Святославич (980—1015 рр.). Таким чином він намагався домогтися від візантійських імператорів виконання своїх зобов'язань. І хоча незабаром місто повернулося під владу візантійців, його економічна могутність була підірвана назавжди. Військово-політичні події кінця X—XI ст. не могли не позначитись на монетній справі міста — у 1034—1067 рр. воно було позбавлене права монетної регалії, і лише за часів Олексія Комнена (1081—1118 рр.) тут було виготовлено значну кількість литих мідних монет з монограмою "ро". Це була остання емісія середньовічних монет Херсону. Невдовзі місто потрапило у сферу венеціанських, а згодом генуезьких торгових впливів. Не витримавши ні військової, ні торговельної конкуренції з їхніми факторіями, воно припинило своє існування.
Херсонес. Дупондій. Мідь. 253—268 pp.
Візантія. Херсонес. Роман І (920—944). Мідь
Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу“ на сторінці 2. Приємного читання.
