Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

Нумізматика

Останні метрологічні зміни у карбуванні срібних монет міжвоєнної Польщі відбулися 27 серпня 1932 р. Згідно з розпорядженням президента Ігнація Мосьціцького, зі срібла 750-ї проби передбачалось випускати 10 (22 г), 5 (11 г) та 2 (4,4 г) злотих. Відтоді срібний білон заполонив грошовий ринок, однак це не призвело до змін на валютному ринку та ринку дорогоцінних металів.

Найбільш поширеними стали монети, які з'явилися на ринку у 1932 р.: 2 злотих — 31 жовтня, 5 злотих — 1 грудня, 10 злотих — 29 серпня. Автор проекту — А. Мадейський. На їх реверсі на тлі колосся вміщено профіль голови жінки у хустці та вінку з квіток конюшини. Монет різних

Польща. 20 злотих. Срібло. 1933 р.

Польща. 20 злотих. Срібло. 1933 р.

номіналів цього типу у 1932—1934 рр. було відкарбовано на загальну суму 266,65 млн злотих. З 1934 р. розпочалася регулярна емісія монет, на реверсі яких вміщено профіль голови маршалка Юзефа Пілсудського (введені в обіг 31 червня 1934 р.), яка продовжувалась безперервно аж до 1939 р. Автор цього проекту — Ст. Островський.

Крім регулярних випусків, у 20—30-х роках відкарбовано декілька пам'ятних монет. Першою з них стала п'ятизлотівка з нагоди 100-річчя Листопадового повстання 1830 р. Згодом з'явилися монети, випущені з нагоди 250-річчя битви під Віднем 1683 р. (10 злотих), 70-річчя Січневого повстання 1863 р. (10 злотих), 20-річчя створення Польських легіонів під командуванням Ю. Пілсудського у 1914 р. (10 та 5 злотих), а також 15-ліття початку будівництва порту у Гдині (5 та 2 злотих 1936 p.).

У результаті грошової реформи 1924 р. Польща отримала стабільну валюту — злотий, який, незважаючи на складні економічні умови, зумів втримати свої позиції аж до вересня 1939 р. Водночас уряду вдалося стабілізувати цінову ситуацію, забезпечити збалансованість бюджету, утримати під контролем стан валютного ринку.

У 1934 р. річна заробітна плата президента Польщі становила 180 000 зл. Тоді ж вчитель, залежно від стажу роботи, щомісячно отримував від 100 до 300 зл., професор Львівського університету заробляв 700—900 зл. на місяць, а полковник польської армії — близько 1100 зл. Денний заробіток женця — 1—1,5 зл., сільськогосподарського робітника в час весняно-польових робіт, який працював з власними кіньми— 6,9 зл., некваліфікованого робітника у Львові — бл. 25 зл. на тиждень. При цьому 1 морг (0,56 га) поля, залежно від якості землі, оцінювався в 1000—1500 зл., корова коштувала 120—150 зл., 1 кг масла — 2,92 зл., 1 кг цукру — 1,43 зл., яйце — 7—8 грошів, кілограмовий буханець житнього хліба — 29 грошів, 1 кг волового м'яса— 1,04 зл., 10 кг вугілля— 63 гроші, 1 кг мила — 1,17 зл., вартість трамвайного квитка у Львові— 20 грошів. У 1930-х роках коливання цін було незначним. Разом з тим, на відміну від дешевої продукції сільського господарства, ціни на промислові та монопольні товари (спирт, алкогольні напої, тютюн, сірники тощо) були високими.

У міжвоєнне двадцятиліття польська грошова система пройшла важкий шлях становлення та розвитку. У перший період (1918—1924) молода держава пережила господарську розруху, економічні труднощі, гіперінфляцію, зростання цін та знецінення тимчасової грошової одиниці — польської марки. Разом з тим у ці роки було закладено базу реформи, яку успішно провів у 1924 р. міністр фінансів Вл. Грабський. її наслідком стало запровадження національної грошової одиниці — злотого. Про успіх реформи свідчить те, що, незважаючи на економічні потрясіння (в тому числі світову економічну кризу 1929—1933 рр.) та політичну нестабільність, злотий до початку Другої світової війни залишався однією з найбільш стабільних європейських валют.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні
  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ