Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

Нумізматика

Встановлений під час грошової реформи 1924 р. курс злотого утримався лише протягом одного року, після чого на грошовому ринку країни почалося наростання інфляційних явищ. Вже наприкінці 1925 р. вартість американського долара сягнула 9,09 зл., а в середині 1926 р. — 10,55 зл. Причини даного явища — надмірна емісія розмінної монети, негативні тенденції в економіці (неврожай і вимушений імпорт збіжжя) тощо. Національну валюту вдалося стабілізувати лише у 1927 р. 1 злотий 1924 р. дорівнював 1,72 злотого 1927 р. Новий злотий у золоті містив 0,16 879 г чистого золота. Курс злотого до валют провідних країн світу суттєво змінився і становив: 1 фунт стерлінгів = 43,381 зл., 1 долар США = 8,9141 зл., 1 німецька марка — 2,1234 зл., 1 швейцарський франк = 1,72 зл.

У період світової економічної кризи 1928—1933 рр. грошова система Польщі значних потрясінь не зазнала. Упродовж 1928—1936 рр. у Польщі було відмінено будь-які валютні обмеження і запроваджено вільний обмін банкнот Польського Банку на золото (мінімальна сума обміну була встановлена на рівні 20 тис. польських злотих). Це спричинило різке зменшення золотовалютних запасів країни. Запаси золота з 701 млн зл. у 1929 р. скоротилися до 444 млн зл. у 1935 р. За цей же період валютні запаси зменшилися з 714 млн зл. до 27 млн зл. Лише 26 квітня 1936 р. було видано декрет, який регулював грошовий обіг з іноземними державами, в червні цього ж року заборонено вивіз валюти за кордон. Ці з запізненням введені валютні обмеження проіснували в Польщі до початку Другої світової війни.

Польський Банк створений 28 квітня 1924 р. як акціонерне товариство зі стартовим капіталом у розмірі 100 млн злотих. Йому було передано все майно Польської Крайової Позичкової Каси. Банк отримав монопольне право емісії банкнотів. Випущені ним банківські білети стали єдиним законним засобом платежу в Польщі. Найперше в обіг були введені банкноти номіналом 1,2,5,10,20, 50,100 та 500 злотих, випущені ще у 1919 р. (були виготовлені також банкноти номіналом 1 000 та 5 000 злотих, але вони в обігу не перебували). Польські банкноти були забезпечені частково золотом, а частково — валютами іноземних держав та короткотерміновими зобов'язаннями уряду.

Через неспроможність Банку забезпечити ринок необхідною кількістю монет та банкнот Міністерство фінансів запровадило в обіг так звані "здавкові білети" номіналом 1, 5, 10, 20, 50 грошів, 2 та 5 злотих. Початково термін їх використання не повинен був перевищувати 6 місяців, однак згодом його продовжили до 2 років, а вилучення цих тимчасових засобів обігу завершилось у 1931 р.

Поступово Польський Банк запроваджував банкноти власного виробництва: 15 липня 1924 р. —- 5, 10 та 20 злотих, 28 серпня 1925 р. — 50 злотих, 1 березня 1926 р. — 20 злотих, 20 липня 1926 р.— 10 злотих. Емісійна політика Польського Банку залишалася нестабільною аж до 1928 р. Банкноти емісій 1929 р. (10, 20, 50 зл.), 1930 р. (5 зл.), 1932 р. (100 зл.), 1934 р. (100 зл.), 1936 р. (2 та 20 зл.) були законними засобами платежу аж до початку Другої світової війни. Грошові знаки попередніх емісій, крім 500-зло-тових купюр 1919 р. та 20-злотових купюр 1931 р., були вилучені з обігу через велику кількість фальшивих банкнот. Безпосередньо перед нападом Німеччини на Польщу на грошовому ринку з'явились державні білети номіналом 1 злотий, випущені Міністерством фінансів у 1938 р. на випадок війни.

У перші роки існування відновленої Польської держави на грошовому ринку цілком не було монет. їх емісія, через значні кошти карбування та постійно зростаючу інфляцію, була збитковою. Неабияке значення при цьому мала й відсутність належної виробничої бази. Варто відзначити, що питання запровадження в обіг монет розглядалися Міністерством фінансів. Однак далі виготовлення пробних зразків номіналом 50 та 100 марок у 1922 та 1923 рр. справа не пішла.

Лише після здійснення грошової реформи 1924 р. на ринку з'явилася значна кількість монет різних номіналів. Оскільки відкритий у цьому ж році у Варшаві державний монетний двір не міг забезпечити достатню кількість монет, замовлення на їх виготовлення було розміщено в монетарнях Австрії, Бельгії, Великобританії, Сполучених Штатів Америки, Франції та Швейцарії.

Монети різних номіналів запроваджувалися до обігу поетапно. Найдрібнішою розмінною монетою був 1 гріш, який увійшов в обіг 14 липня 1924 р. Карбувався він з бронзи. Вага монети —- 1,5 г. Всього впродовж 1923— 1939 рр. (крім 1924,1926,1929 рр.) було випущено понад 230 млн одногрошівок. Перші 30 млн шт. цих монет було виготовлено в Англії, а з 1925 р. вони карбувалися у Варшаві.

Монету номіналом 2 гроші запроваджено в обіг 31 грудня 1924 р. Вона також емітувалася з бронзи (вага монети 2 г) у варшавській монетарні майже безперервно (крім 1924,1926,1929 рр.) аж до початку Другої світової війни. Всього відкарбовано понад 202 млн шт. цих монет.

Найбільшими з бронзових монет (вага — 3 г) були п'ятигрошівки, які з'явилися на ринку 31 травня 1924 р. Загальний наклад емісії монет цього номіналу перевищив 148 млн шт. Виробництво цього типу монет велося у Варшаві впродовж 1923—1939 рр. (крім 1924, 1926, 1929, 1932 та 1933 рр.).

Згідно з законом, крім бронзових розмінних монет, на грошовому ринку перебували також нікелеві розмінні номінали різної вартості, випущені

Польща. 10 грошів. Нікель. 1927 р.

Польща. 10 грошів. Нікель. 1927 р.

у 1923 р. Монету номіналом 10 грошів було виготовлено на монетному дворі у Льоель (Швейцарія). її вага становила 2 г, а наклад — 100 млн шт. Цей номінал запроваджено в обіг 31 травня 1924 р. Тоді ж на ринку з'явилася двадцятигрошівка вагою 3 г. її карбували на цьому ж монетному дворі. Тираж — 150 млн шт. Великим — 100 млн шт. — був і наклад монет номіналом 50 грошів (вага — 5 г). Емітувалися вони на монетних дворах у Відні (Австрія), Утрехті (Нідерланди) та Льоель (Швейцарія). Автором проекту всіх розмінних монет міжвоєнної Польщі був В. Ястшембовський.

Важливим моментом грошової реформи 1924 р. стало запровадження повновартісної срібної монети номіналом 1, 2 та 5 злотих. Однозлотівки вагою 5 г карбувалися зі срібла 750-ї проби у 1924 р. (16 млн шт. на Паризькому монетному дворі) та у 1925 р. (24 млн.шт. в Англії). їх було запроваджено в обіг з 19 січня 1925 р., а вилучено — 31 грудня 1932 р.

Двозлотові монети також карбувалися за кордоном: у 1924 р. — у Франції (8,2 млн шт., на аверсі по обох сторонах дати зображені факели — знак паризької монетарні), Англії (1,2 млн шт., на аверсі поруч з датою емісії вміщено літеру Н — знак Лондонського монетного двору) та Сполучених Штатах Америки (800 тис. шт., монети відкарбовані штемпелем з перевернутим аверсом та реверсом на Філадельфійському монетному дворі). У1925 р. монети цього номіналу виготовлялися у Лондоні (11 млн шт., на аверсі після дати— крапка) та у Філадельфії (5,2 млн шт., без жодних знаків). В обіг вони ввійшли 31 жовтня 1924 р. і перебували на ринку до 31 січня 1933 р. Метрологічні показники двозлотових монет повязували до показників однозлотівок, і вони містили 10 г срібла 750-ї проби. Автором проекту обох номіналів був Т. Беєр. На їх аверсі вміщено повернуте вліво погруддя дівчини у хустці, перед ним — чотири колоски. Тут же — позначення номіналу. На реверсі — державний герб Польщі: увінчаний короною орел, навколо якого напис "RZECZPOSPOLITA POLSKA". Внизу, під орлом — дата карбування.

Не була запроваджена в обіг монета номінальною вартістю 5 злотих. її метрологічні показники — 25 г срібла 900-ї проби — відповідали параметрам, визначеним у "Розпорядженні про польську монетну систему", виданому президентом Ст. Войцєховським 20 січня 1924 р. Автор проекту цієї ефектної монети, випуск якої приурочувався до річниці ухвалення Конституції Другої Речі Посполитої, був С. Лєвандовський. На реверсі монети вміщено алегорію Польщі — постать жінки, яка сидить, правою рукою опираючись на щит із зображенням державного герба. Ліву руку вона поклала на книгу — текст Конституції, яку їй подає юнак. Біля стіп алегоричної постаті — сніп збіжжя та серп, нижче — позначення номіналу. Аверс монети не відрізнявся від аналогічної сторони одно- та двозлотівок, випущених у 1924 та 1925 рр. Надто великі затрати на виготовлення монети, спричинені зростанням ціни срібла, зробили збитковою її емісію. Саме тому п'ятизлотівки запроваджені в обіг не були. Нині ці монети, випущені невеликим накладом (понад 2 тис. шт.), є рідкісними і пошукуваними колекціонерами.

У 1925 р., з нагоди 900-річчя коронації та смерті Болеслава Хороброго, на Варшавському монетному дворі було виготовлено золоті монети номінальною вартістю 10 та 20 злотих. Метрологічно вони відповідали французьким 10- та 20-франковим монетам. Автор їх проекту — Т. Тшцінська-Камінська. Випущені доволі значним тиражем (10 зл. — 50350 шт., 20 зл. — 27 240 шт.), ці монети не були запроваджені в обіг. Інших випусків золотих номіналів у міжвоєнний період Польща не здійснювала.

Зміна ситуації на грошовому ринку у 1925—1927 рр., в результаті якої уряд був змушений провести девальвацію польського злотого, стала причиною видання президентом Польщі 5 листопада 1927 р. розпорядження про зміни у карбуванні монет. Передбачалась емісія золотих монет номіналом 100, 50 та 25 злотих та срібних — 5 та 2 злотих. Однак через світову економічну кризу реалізувати вдалося лише емісію 5-злотових монет. Автор проекту, Е. Віттіг, помістив на їх реверс крокуючу по хмарах постать давньогрецької богині перемоги — Ніке. Карбувалися п'ятизлотівки вагою 18 г зі срібла 750-ї проби. Впродовж 1928—1932 рр. (крім 1929 р.) було виготовлено 22,76 млн шт. цих монет, які запроваджено в обіг з 29 липня 1929 р., а вилучено з обігу 30 вересня 1934 р. Спочатку вони карбувалися на монетних дворах у Бельгії та Англії, а з 1928 р. — у Варшаві. Відтоді і до початку Другої світової війни майже всі емісії польських монет здійснювались на цій монетарні.

У 1929 р., згідно з проектом Т. Котарбінського, було здійснено значну емісію (32 млн шт.) нікелевих однозлотових монет, які з'явилися на ринку 29 липня 1929 р. і перебували на ньому до вересневих подій 1939 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні
  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ