Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

Нумізматика

У 1925—1927 рр. велика кількість полтинників карбувалась на Ленінградському монетному дворі: у 1925 р. — 43,558 млн шт., у 1926 р. — 24,374 млн шт. На гуртових написах рублів та полтинників, відкарбованих на Монетному дворі у 1921—1927 рр., вміщено літери "А. Г." та "П. Л.", які є ініціалами монетних майстрів А. Гартмана та П. Латишева. Оформлення

СРСР. Півкопійки. Мідь. 1925 р.

СРСР. Півкопійки. Мідь. 1925 р.

радянських рублів та полтинників, випущених у 1924 р., суттєво змінилося. На їх аверсі у верхній частині поля монети вміщено герб держави, по боках від нього абревіатура її назви: СССР, нижче — позначення номіналу, навколо поля монети — кругова легенда "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!". На реверсі рубля зображено постаті робітника та селянина та вказана дата карбування. Реверс полтинника також мав певне ідеологічне навантаження: на ньому — постать коваля, під нею — дата емісії.

Упродовж 1925—1931 рр. великими тиражами регулярно карбувалася розмінна срібна монета. Так, лише у 1925 р. було випущено 101,013 млн шт. десятикопійкових монет; 112,709 млн шт.— п'ятнадцятикопійкових та

135,188 млн шт. — двадцятикопійкових. Подібна тенденція спостерігалася і в наступні роки. У 1931 р. уряд прийняв рішення про вилучення з обігу срібної монети. Причина цього — необхідність акумуляції коштів для здійснення надзвичайно амбітних, але мало реалістичних планів партійного керівництва на чолі з Й. Сталіном щодо виконання першого п'ятирічного плану. Дорогоцінні метали необхідні були державі для підтримки важливих економічних проектів, а для забезпечення потреб країни у розмінній монеті міг використовуватися й нікель.

Результати грошової реформи 1924 р. стали відчутними доволі швидко. На перших порах різко зменшився розмір банківської емісії, що стримувало розвиток інфляційних процесів. Повновартісна радянська валюта стала засобом тезаврації. Сприяло цьому, насамперед, те, що в перші місяці 1924 р. помітно впали ціни на золото, срібло, коштовності та іноземну валюту. Завдяки позитивному зовнішньоторговельному балансу в країні відчувався реальний надлишок іноземної валюти. Станом на 1 вересня 1924 р. в обігу перебувало грошей на суму 648 234,1 тис. черв, рублів, утому числі банкнот— 312115,8 тис. руб., казначейських білетів — 181043,9 тис. руб., срібної монети — 42 321,9 тис. руб., мідної монети — 29,2 тис. руб., розмінних бон — 22 723,3 тис. руб. Однак через хибну емісійну політику Державного банку вже з літніх місяців 1924 р. відбулося падіння купівельної спроможності червінця. В грошовому господарстві почали спостерігатися негативні тенденції: з одного боку, зростав грошовий обіг, а з другого — знижувались ціни на промислові товари. Це призвело до появи в країні товарного голоду на промислові товари. У середині 20-х років відчувалася необхідність проведення в країні реконструкції промисловості — так званої індустріалізації. Певним виходом з ситуації, що склалася, могло бути вільноринкове зростання цін на промислові то

СРСР. 50 копійок. Срібло. 1927 р.

СРСР. 50 копійок. Срібло. 1927 р.

вари, яке привело б до вилучення надлишку грошей від населення. Однак у той час партійно-державне керівництво Радянського Союзу не хотіло вдаватися до такого непопулярного кроку. В жертву політичній кон'юнктурі було принесено грошову систему, впорядковану реформою 1924 р. З урахуванням готівкових та безготівкових розрахунків з 1 жовтня 1924 р. до 1 грудня 1925 р. загальна кількість грошової маси зросла у три рази. Водночас вартість рубля зменшилась на 4 копійки. З 70 % до 40 % скоротилось золотовалютне забезпечення емісії. Разом з тим на внутрішньому ринку курс червінця залишався високим як щодо золотої десятирублевої монети царського карбування, так і щодо долара США. Високий рівень довіри до червінця був і за кордоном. У 1924 р. він належно цінувався у Латвії, Естонії, Китаї та Персії. З березня 1925 р. розпочалося котирування червінця у Туреччині, з квітня — в Італії, а з червня — в Литві, а також в Австрії та Монголії. В низці інших країн (Польща, Німеччина, Англія, США та ін.) при проведенні міжнародних розрахунків червінець прирівнювався до царської золотої десятки.

Здійснення щораз нових емісій банкнот та казначейських білетів призводило до появи на ринку нових зразків паперових грошей. Так, у 1925 р. випущено казначейські білети нового зразка номіналом 3 та 5 рублів; у 1926 р. емітувався банківський білет номіналом 1 червінець, а в 1928 р. — 2 та 5 червінців. Крім того, з другої половини 1924 р. Центральна каса Наркомфіну випускала короткотермінові платіжні зобов'язання номіналом 100, 250, 500 та 1000 рублів, які вчасно не погашалися і на кінець 1926 р. заборгованість за цими цінними паперами перевищила 100 млн рублів.

У другій половині 20-х років в Радянському Союзі розпочалося згортання ринкової системи, створеної новою економічною політикою. Н. Брюханову, який очолював Народний комісаріат фінансів у 1926—1930 рр., зі значними труднощами вдавалося підтримувати стабільність радянської валюти. Незважаючи на всі його зусилля, наприкінці 20-х років вартість рубля суттєво зменшилась, притому вона значно відрізнялась у столиці та в провінції. У січні 1931 р. вартість рубля в провінції становила лише 8 дореволюційних копійок. В умовах тотального державного планування та розподілу рубль дедалі більше ставав символічним засобом платежу. Звичайним явищем стало проведення "бартерних" операцій між підприємствами. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років всезростаюча інфляція призвела до краху грошової системи, що базувалася на повновартісному, забезпеченому золотовалютними запасами червінцю. Короткий період існування ринкових відносин, хоча й обмежених, доказав неможливість їх існування в умовах державної власності на основні засоби виробництва та командно-адміністративного диктату і волюнтаризму в економіці.

У після непівській економіці роль грошей була незначною. Комерційний і вексельний банківський кредит було замінено плановим цільовим кредитом. Кредитування проводилось автоматично, незалежно від наявності у підприємств власних коштів, їх рентабельності. Гроші випускались з огляду на існуючий на них попит. Розміри емісії визначалися розміром фондів заробітної плати та обсягом товарообороту. Це було однією з найбільш важливих причин, що призвели до падіння внутрішнього значення рубля, хоча він продовжував відігравати певну роль у регуляції доходів, купівельної спроможності населення тощо.

Через різке зменшення обсягів зовнішньої торгівлі радянський рубль втрачав свої позиції за кордоном. Протягом 1932—1934 рр. обсяг експорту скоротився втричі, а імпорту — в чотири рази. За цей же період (з 1 січня 1981 р. до 1 січня 1934 р.) кількість грошей на руках у населення зросла у 2,6 раза. Загалом обсяг грошової маси у 1929—1937 рр. збільшився у вісім разів. На ринку з'являлися нові випуски грошових знаків: у 1932 р. в обіг запроваджено купюри номінальною вартістю 3 червінці; у 1934 р. здійснено новий випуск казначейських білетів вартістю 1, 3 та 5 рублів. Нова серія банкнот номіналом 1, 3, б та 10 червінців побачила світ у 1937 р., а в 1938 р. було видруковано новий випуск казначейських білетів вартістю 1, 3 та 5 рублів. Із запровадженням в обіг нових емісій старі випуски не вилучались, а використовувались паралельно з новими.

СРСР. 10 червінців. 1987р.

СРСР. 10 червінців. 1987р.

У 1931 р. розпочалося карбування розмінної монети номіналом 10, 15 та 20 копійок з нікелю. Переваги цього металу полягали в тому, що його твердість забезпечувала набагато більший період перебування нікелевих монет в обігу, порівняно зі срібним білоном. Крім цього, нові монети було значно важче підробити чи знищити. Вага та розміри нових монет не відрізнялися від попередніх срібних емісій, лише змінено було зображення їх реверса: на ньому вміщено поясне зображення робітника, який обома руками підтримував щит з позначенням номіналу монети, над щитом — дата емісії. Навколо монети розміщено кругову легенду з повною назвою держави "СОЮЗ СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК". Натомість, з аверса усунено абревіатуру "СССР". Автором проекту цих монет був О. Васютияський. Нова нікелева монета ввійшла в обіг з 27 лютого 1932 р. Широкомасштабна емісія розмінних нікелевих монет велася у 1931—1934 рр. на Монетному дворі. Про її розміри та потребу країни в розмінній монеті свідчить те, що лише у 1933 р. було відкарбовано монет номіналом 10 коп. — 163,125 млн шт., 15 коп. — 127,591 млн шт., 20 коп. — 143,927 млн шт.

У 1935 р. знову було змінено зовнішній вигляд нікелевих монет, які тепер більше нагадували радянські білонні емісії другої половини 20-х років. На аверсі монет було вміщено зображення герба та абревіатуру назви держави — СССР, на їх реверсі — позначення номіналу та дата емісії, навколо яких — колосок та дубове листя. Такий дизайн не змінювався аж до 1961 р. Зростала лише кількість стрічок на вінку з колосся, що був елементом герба: 1935—1986 рр. їх було 7, у 1937—1946— 11, у 1948—1956рр. — 16, а з 1957р. — 15.

Завдяки неймовірним зусиллям уряду в країні вдалося подолати значні труднощі економічного розвитку. її промисловий потенціал значно зріс.

Дещо гіршою залишалася ситуація у сільському господарстві, яке ніяк не могло подолати наслідків сталінської колективізації (одним з її результатів став жахливий голодомор на Україні та в інших регіонах у 1932— 1933 рр.). Труднощі зі забезпеченням населення продовольством змусили уряд у 1929 р. ввести карткову систему. Водночас у країні існувала система "торгсинів", де товари продавалися не за знецінені рублі, а за валюту та золото. Лише з 1 січня 1935 р. було відмінено карткову систему на хліб, муку та крупи, а 1 жовтня цього ж року перестали існувати картки на м'ясо, рибу, цукор, картоплю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)
  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ