Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

Нумізматика

СРСР. 25 тисяч рублів. 1923 р.

11 жовтня 1922 р. постановою Раднаркому Державному банку РСФРР (після утворення Радянського Союзу — Державний банк СРСР), який став емісійною установою, було надано право випуску повновартісних грошових знаків — червінців, які стали першими радянськими стабільними грошовими знаками. Золотий вміст червінця встановлювався на рівні царської золотої десятирублевої монети — 1 золотник 78,24 долі щирого золота. Передбачався випуск банкнот номіналом 1, 2, 3, 5, 10, 25 та 50 червінців. Більшість з них з'явилася на ринку у грудні 1922 р. Відтоді в країні склалася система обігу двох паралельних валют — "совзнаків" та червінців, які не були пов'язані між собою будь-якими вартісними співвідношеннями. Вартість банківських білетів постійно зростала. Якщо 1 січня 1924 р. 1 червінець коштував 30 000 рублів грошовими знаками 1923 р., то 1 лютого ця сума становила вже 86 000 рублів. Роль розмінних номіналів щодо червінця виконували казначейські білети номіналом 1, 3 та 5 рублів золотом (10 рублів дорівнювали 1 червінцю), які були запроваджені декретом ЦВК та РНК СРСР 5 лютого 1924 р. Вони випускалися Наркомфіном залежно від потреб грошового ринку у купюрах менших, ніж 1 червінець, а їх сума не могла перевищувати половини всієї суми

СРСР. 1 червінець. 1926 р.

СРСР. 1 червінець. 1926 р.

банкнот, випущених в обіг. З 1925 р. функція емісії казначейських білетів була передана Державному банку СРСР. Казначейські білети 1924 р. згодом обмінювалися на випуски 1925—1938 рр., але офіційно вони залишалися законними засобами платежу аж до грошової реформи 1947 р.

З метою зміцнення довіри населення до нової валюти у 1923 р. було відкарбовано 2751 млн золотих радянських червінців. На їх реверсі вміщено зображення постаті сіяча за скульптурою І. Шадра. Аверс повторював зображення на срібних монетах випуску 1921—1923 рр.

Важливим кроком на шляху грошової реформи стала відміна з 4 квітня 1922 р. обов'язкової здачі населенням виробів, злитків та монет з дорогоцінних металів. А 27 липня цього ж року золоті монети царського карбування було дозволено приймати при здійсненні різноманітних платежів.

Упродовж перших місяців емісії червінець, курс якого до червня 1923 р. щоденно гарантувався державою шляхом оголошення його вартості у "сов-знаках", відігравав незначну роль в процесі грошового обігу, однак його місце на ринку постійно зміцнювалось. Цьому сприяло, насамперед, вирівнювання курсів червінця та найважливіших іноземних валют — долара США та англійського фунта стерлінгів. Населення повірило новій валюті і використовувало її для своїх заощаджень. У другій половині 1923 р. "совзнаки" дедалі більше витіснялись з обігу червінцями, вони втратили більшість функцій, властивих грошам. Ними переважно здійснювали дрібні платежі. Крім того, надмірне зростання емісії "совзнаків" вело їх до швидкого знецінення. Великих втрат від цього зазнавали як громадяни, так і держава.

На початку 1924 р. уряд визнав стан підготовки до здійснення грошової реформи задовільним і розпочав її проведення. 5 лютого 1924 р. був виданий декрет про випуск казначейських білетів номіналом 1, 3 та 5 рублів. 4 лютого було заборонено емісію "совзнаків", а їх залишки на фабриці та базах Народного комісаріату фінансів підлягали знищенню. "Совзнаки", випущені до 14 лютого, залишались в обігу до видання окремого розпорядження як законні засоби платежу.

Декрет Раднаркому від 22 лютого 1924 р. зобов'язував Наркомфін забезпечити до 1 січня 1925 р. виготовлення срібної монети на суму не менше 100 млн рублів. Дане розпорядження було викликане тим, що станом на 1 січня 1924 р. запасів готівки, яка зберігалася на Монетному дворі, було недостатньо для забезпечення потреб грошового обігу. Декрет передбачав емісію срібних монет номіналом 1 рубль, 50 копійок (полтинник),

РСФРР. 1 червінець. Золото. 1923 р. (нове карбування, 1980 р.)

РСФРР. 1 червінець. Золото. 1923 р. (нове карбування, 1980 р.)

20, 15 та 10 копійок, а також мідних монет вартістю 5, 3, 2 та 1 копійка. Було встановлено монетну стопу для мідних монет — 50 рублів з пуда червоної міді. Метрологічно нові монети повністю відповідали дореволюційним номіналам царського карбування. Змінено було лише зовнішній вигляд монет та набір номіналів. Було визнано недоцільним карбувати срібні 25 та 5 копійок, а також мідні 1/4 копійки. У зв'язку з труднощами щодо швидкого випуску великої кількості монет Наркомфіну було дозволено випустити тимчасові казначейські розмінні бони вартістю 1, 2, 3, 5 та 50 коп., які мали бути обміняні до 1 січня 1925 р. на монету за номінальною вартістю. Однак вони залишалися в обігу до 31 серпня 1926 р.

Казначейські білети, а також срібні та мідні монети були обов'язковими для прийому при здійсненні всіх платежів підприємствами, організаціями та приватними особами, однак з певними обмеженнями. Так, банківське срібло (рублеві та п'ятдесятикопійкові монети) було обов'язковим до прийому на суму до 25 рублів, а срібний білон та мідні монети — до 3 рублів. Загальна сума казначейських білетів та срібних і мідних монет не повинна була перевищувати половини випущених в обіг банкнот Державного банку. З метою запобігання зростання інфляції надалі передбачалось, що кожну нову емісію казначейських білетів можна здійснювати лише після спеціальної постанови Ради Праці та Оборони.

8 березня 1924 р. урядовим рішенням було закріплено співвідношення між червінцем та "совзнаком", яке становило 50 000 рублів "совзнаками" випуску 1923 р. за 1 рубль казначейськими білетами. 10 травня обіг "сов-знаків" було заборонено, а вже 31 травня припинено і їх обмін (для іноземців цей термін продовжено до ЗО червня). На грошовому ринку залишалась також незначна кількість транспортних сертифікатів.

Для досягнення мети грошової реформи — створення єдиної стабільної грошової системи — необхідно було здійснити низку заходів економічного характеру. Найголовніші з них: загальний розвиток народного господарства, розширення товарообігу, бездефіцитність державного бюджету, денатуралізація платіжно-обмінних відносин, відміна натурального податну, досягнення активного зовнішньоторговельного платіжного балансу.

Значне зростання потреби в розмінній монеті, особливо мідній, змусило Наркомфін розмістити замовлення на їх виготовлення не тільки на Монетному дворі, а й на деяких інших підприємствах. Одним із них був завод "Красная заря" у Петрограді, на якому впродовж жовтня 1924 р.— лютого 1925 р. випускались монети номіналом 2 та 3 копійки і велась підготовка до карбування 1 та 5 копійок. Усього у 1924 р. лише двокопійкових монет було виготовлено понад 120 млн шт. Монети нової емісії були оформлені з урахуванням нових політичних реалій: на реверсі — герб та абревіатура назви Союзу Радянських Соціалістичних Республік; решта елементів оформлення нагадували російські радянські випуски 1921— 1923 рр.

20 травня 1925 р. постановою Раднаркому СРСР в обіг було запроваджено новий номінал — півкопійки (вага — 1,638 г, а діаметр — 16 мм). Мідні радянські монети карбувалися лише у 1924 р. (1 копійка— у 1925 р., а півкопійки— у 1925, 1927—1928 рр.). Невдовзі з'ясувалося, що монетна стопа цих монет завищена. Монети виявились надто великими та важкими (один рубль мідними монетами важив 328 г), а монетний метал — червона мідь — задорогим. Тому вирішено було значно зменшити вагу та розміри розмінних номіналів. Постановою від 6 січня 1926 р. оголошено про випуск нових бронзових монет номіналом 1, 2, 3 та 5 копійок, вага яких відповідала номіналу: 1 копійка — 1г тощо. Відтоді метрологічні параметри радянських бронзових монет не змінювалися аж до розпаду СРСР у 1991 р. Зовнішнє ж оформлення мінімально модифіковувалося. Найчастіше це стосувалося кількості стрічок у перев'язі вінка на державному гербі, що мало відповідати кількості республік, які на даний час перебували в складі Радянського Союзу. У 1926—1936 рр. їх було 7, у 1937—1946 рр.— 11, у 1946—1956 рр. — 16, у 1957—1991 рр. — 15. Щоправда, з 1940 р. до складу СРСР входило 16 союзних республік, а відповідні зміни в оформленні монет відбулися лише у 1948 р.

У 1925 р. на Ленінградському монетному дворі відкарбовано 600 тис. золотих червінців, які метрологічно були такими ж, як і однотипні монети, випущені у 1923 р. Подібним було й зовнішнє оформлення, але на аверсі, замість герба РСФРР, був вміщений герб СРСР. Золоті червінці даного типу запроваджені в обіг не були.

Карбування банківського срібла зосереджувалося на Монетному дворі. Лише у 1924 р. Тут було виготовлено 12 998 млн шт. рублів та 26 559 млн шт. полтинників. Потреба у великій кількості срібних монет змусила уряд розмістити замовлення на карбування полтинників в Англії. Тут на Бірмінгемському монетному дворі у 1924 р. відкарбовано 40 млн монет цього номіналу, які відрізнялися від ленінградського карбування літерами "Т. Р." — ініціалами начальника монетного переділу англійських королівських монетарень Томаса Росса. Одночасно фірма "Бірмінгем Лімітед" у корпорації з "Кінгс Нортон Метал Корпорейшн Лімітед" отримала замовлення на виготовлення п'ятикопійкових монет.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)
  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ