Бреттон-Вудська валютна система

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Проте новий спалах валютної кризи відбувся влітку 1972 р. та на початку 1973 р. внаслідок недовіри до долара, значних масштабів валютних спекуляцій, неспроможності провідних країн досягти міжнародного співробітництва у валютній сфері. Проявом кризи була повторна девальвація долара і ревальвація низки валют, перехід від фіксованих паритетів до режиму плаваючих курсів, зростання ціни на золото.

Однак на відміну від 1971 р. США не вдалося домогтися багатосторонньої угоди про перегляд валютних курсів. Західна Європа і Японія відмовилися офіційно ревальвувати свої валюти. 12 лютого 1973 р. було оголошено про другу протягом 14 місяців девальвацію долара на 10%. 18 жовтня 1973 р. МВФ повідомив своїх членів про підвищення ціни золота до 42,22 дол. за унцію.

Девальвація долара автоматично спричинила підвищення курсу 21 валюти на 11,1 %. Проте цього разу вже менша кількість валют змінила свої паритети, що свідчило про зниження ролі долара в світовій валютній системі. Низка країн провела девальвацію своїх валют (Швеція, Фінляндія, Португалія, Бразилія), 13 країн девальвували валюти в такому самому розмірі, що й США (Греція, Туреччина, Ізраїль, Таїланд та інші).

Повторна девальвація долара не забезпечила стабільності валютної системи. В результаті, вже в лютому 1973 р. курс долара впав до найнижчої точки: відхилення від паритету - 4,5 %. Інтервенція центральних банків лише на короткий час стабілізувала ситуацію. Вже через тиждень на валютних ринках почалися спекуляції, які змусили центральні банки Західної Європи і Японії тільки протягом одного дня (1 березня) прийняти колосальну суму - 3,4 млрд дол. Із 2 по 19 березня 1973 р. всі великі валютні ринки були закриті. Німеччина і Японія ввели плаваючі курси своїх валют.

16 березня 1973 р, розширена Група десяти (США, Канада, Японія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Голландія, Швеція, Швейцарія, Данія, Люксембург, Ірландія) підписали Паризьку угоду, за якою закріплювався масовий перехід від фіксованих паритетів до плаваючих курсів, які змінюються залежно від ринкового попиту і пропозиції валюти. Введення валютних курсів, що вільно коливаються, на деякий час забезпечило стабільність валютних ринків.

Такі кризові явища, що охопили Бреттон-Вудську валютну систему і періодично повторювались протягом тривалого періоду, призвели до того, що перед світовим співтовариством постала об'єктивна необхідність кардинально змінити функціонування наявної валютної системи. Механізм дії Бреттон-Вудської системи себе вичерпав і не задовольняв тих нових вимог, які формувалися під впливом різних факторів.

Однією з передумов виникнення нової валютної системи стало запровадження МВФ СПЗ 1 січня 1970 р., як міжнародної розрахункової одиниці.

Узагальнивши зазначене, можна виокремити такі причини кризи Бреттон-Вудської валютної системи:

• нестійкість і суперечності економіки. Початок валютної кризи в 1967 р. збігся з уповільненням економічного зростання;

• посилення інфляції, що негативно впливало на світові ціни і конкурентоспроможність фірм, заохочувало спекулятивні переміщення грошей. Різні темпи інфляції в різних країнах впливали на динаміку курсу валют, а зниження купівельної спроможності грошей створювало умови для "курсових перекосів";

• нестабільність платіжних балансів. Дефіцит балансів одних країн (особливо США, Великої Британії) і активне сальдо інших (ФРН, Японія) посилювали різкі коливання курсів валют;

• невідповідність принципів Бреттон-Вудської системи співвідношенню сил, що змінилося, на світовій арені. Валютна система, заснована на міжнародному використанні схильних до знецінення національних валют - долара і частково англійського фунта стерлінгів, почала суперечити інтернаціоналізації світового господарства. Ця суперечність Бреттон-Вудської системи посилювалася з ослабленням економічних позицій США і Великої Британії, що погашали дефіцит своїх платіжних балансів національними валютами, зловживаючи їхнім статусом резервних валют. У результаті була підірвана стійкість резервних валют;

• принцип американоцентризма, на якому була побудована Бреттон-Вудська система, перестав відповідати новому розміщенню сил із виникненням трьох світових центрів: США, Західної Європи та Японії;

• активізація ринку євродоларів. Оскільки США покривали дефіцит свого платіжного балансу національною валютою, частина доларів переміщалася в іноземні банки, сприяючи розвитку ринку євродоларів. Цей масштабний ринок доларів сприяв розвитку кризи Бреттон-Вудської системи. Спочатку він підтримував позиції американської валюти, поглинаючи надлишок доларів, але в 70-х роках євродоларові операції, пришвидшуючи стихійний рух грошей між країнами, загострили валютну кризу;

• роль транснаціональних корпорацій (ТНК), що дезорганізували валютну сферу. Маючи у розпорядженні значні короткострокові активи в різних валютах і прагнучи максимізувати свої прибутки, здійснюють валютні спекуляції, надаючи їй грандіозного розмаху.

Отже, кардинальні зміни, які були спричинені кризовими явищами у валютній сфері, стали передумовою пошуку ефективного шляху вирішення питання щодо створення нового механізму дії міжнародної валютної системи.

Наступний розділ:

Ямайська валютна система

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бреттон-Вудська валютна система“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система
  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури