Європейський банк реконструкції та розвитку

Міжнародні валютно-кредитні відносини

29 липня 2004 р. представники України та ЄБРР підписали договори, які передбачали надання під державні гарантії ДП НАЕК "Енергоатом" кредиту в обсязі 42 млн дол. США для реалізації проекту "Модернізація після завершення будівництва 2-го блока Хмельницької АЕС та 4-го блока Рівненської АЕС". Угоду про відшкодування коштів державного бюджету між Міністерством фінансів України, Міністерством палива та енергетики України та НАЕК "Енергоатом" було ухвалено 22 жовтня 2004 р. Договір застави підписано між НАЕК "Енергоатом" і Міністерством фінансів 24 травня 2005 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про ратифікацію Гарантійної угоди" від 7 вересня 2005 p. № 2817-IV.

У травні 2008 р. ЄБРР прийняв рішення про внесення вкладу на безоплатній основі в обсязі 135 млн євро в міжнародні зусилля з нормалізації ситуації на території Чорнобильської атомної електростанції.

З метою поліпшення надійності та ефективності роботи споживачів південно-західної та центральної частин Одеської області, позбавлення залежності від режимів роботи енергосистеми Молдови підготовлено проект "Будівництво лінії електропередачі 330 кВ Аджалик - Усатове". Орієнтовна загальна вартість проекту - 32 млн євро; позика ЄБРР - 25,82 млн євро. Бенефіціаром проекту є НЕК "Укренерго". Міністерство фінансів України підтримало ініціювання зазначеного проекту за умови надання НЕК "Укренерго" забезпечення гарантійних зобов'язань держави.

28 лютого 2008 р. було підписано Кредитну угоду між Україною та ЄБРР і Проектну угоду між ЄБРР та НЕК "Укренерго" за проектом "Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська". Фінансову угоду між Україною та ЄІБ (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська) підписано 20 жовтня 2008 р. Угоду ратифіковано Законом України від 1 квітня 2009 p. № 1251-VI). Загальна вартість цього проекту, яка враховує спорудження ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС - Київська довжиною 353 км, спорудження заходу ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС - Чорнобильська АЕС на ПС "Київська" довжиною 135 км, розширення ПС "Київська" та встановлення АТ-2 750/330 кВ на ПС "Київська" становить 364 млн євро, в тому числі кошти позик ЄБРР та ЄІБ - 300 млн євро (по 150 млн євро кожний банк). Співфінансування частини цього проекту українською стороною (64 млн євро) забезпечуватиметься за рахунок компанії НЕК "Укренерго". Кредитну угоду за проектом Верховна Рада України ратифікувала 29 жовтня 2008 р.

Третім важливим напрямом реалізації інвестиційних проектів є модернізація і реформа основних галузей інфраструктури. У галузі зв'язку ЄВРР підтримує проекти та програми, що збільшують загальну інтенсивність телекомунікацій. Стосовно транспортної галузі найбільш перспективними з погляду ЄБРР є проекти з модернізації аеропортів, портів, авіатранспортних послуг і транспортних терміналів. Важливими ЄБРР також вважає проекти з реформування і структурної перебудови залізничного транспорту та підприємств міського транспорту.

Серед головних проектів у цій галузі, що вже реалізуються, можна назвати проект "Відновлення автомагістралі М-06 та реформа фінансування сектору автодоріг", метою якого було поліпшення стану основного міжнародного коридору шляхом реалізації програми реабілітації та часткового відновлення автомагістралі М-06, а також реформування системи фінансування сектору автодоріг. Вартість проекту - 100 млн євро, у тому числі 75 млн євро - позика ЄБРР. Кредитну угоду між Україною та ЄБРР щодо проекту підписано 11 грудня 2000 р. Зважаючи на затримку ратифікації кредитної угоди, роботи на ділянці дороги М-06 Київ - Чоп розпочалися тільки у квітні 2003 р.

У кінці 2006 р. було досягнуто домовленості про надання ЄБРР державного кредиту Україні на суму 200 млн євро з наступним наданням коштів Державній службі автомобільних доріг України ("Укравтодору"). В рамках проекту фінансуватиметься ремонт останньої ділянки довжиною 427 км автодороги М-6, яка з'єднує м. Київ з країнами Європейського Союзу - Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Ця ділянка дороги є останньою ланкою транспортної магістралі високого класу. Цей кредит базується на двох успішних попередніх проектах, загальна сума яких становила 175 млн євро і які були підписані у 2000 і 2005 рр. для ремонту першої та другої ділянок автодороги М-06 відповідно.

Ще одним проектом, позика ЄБРР за яким становила 51,88 млн дол. США і в листопаді 2005 р. була повністю використана, був проект "Розвиток залізничних шляхів України", загальна вартість якого - 92,57 млн дол. США. Отримувачем позики була "Укрзалізниця", метою проекту - реконструкція залізничного шляху від Львова до Києва, проведення модернізації технологій обслуговування шляхового господарства, впровадження найбільш ефективної системи управління цією ділянкою "Укрзалізниці". Проектом передбачається здійснення капітального ремонту 400 км залізничних колій, модернізація або заміна систем енергопостачання, автоматики, телемеханіки та системи зв'язку, які експлуатуються понад 30-40 років і морально та фізично застаріли.

Продовжується реалізація ще двох проектів у транспортній галузі: проекту "Модернізація системи аеронавігаційного обслуговування" (позика ЄБРР - 25,4 млн дол. США), що передбачає підвищення рівня безпеки польотів у повітряному просторі України та забезпечення обладнанням, необхідним для обслуговування нових міжнародних маршрутів, а також проекту "Ремонт автомобільної дороги "Київ - Чоп", загальна вартість якого становить 129 млн євро, включаючи позику ЄБРР у розмірі 100 млн євро.

У 2007 р. було укладено домовленість про надання ЄБРР 100 млн євро підприємствам київського комунального транспорту.

Реалізовуються ще три дуже важливі проекти: проект "Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України", загальною вартістю 200 млн дол. США, включаючи позику ЄБРР - 120 млн дол. США; проект "Розвиток інфраструктури Іллічівського морського торгівельного порту" вартістю 46,1 млн євро, в тому числі 24,5 млн євро позики ЄБРР; проект "Будівництво морських суховантажних суден дедвейтом 5500 тонн", очікувана позика ЄБРР за яким - 4,5 млн дол. США.

Четвертим пріоритетним напрямом інвестування ЄБРР в Україні є комунальне господарство. ДКП "Водоканал" м. Запоріжжя отримало позику ЄБРР на суму 28 млн дол. США для втілення в життя проекту "Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя", мета якого полягає у завершенні розширення лівобережної станції аерації зі створенням необхідних потужностей з біологічної очистки стоків та будівництві об'єктів з обробки осаду, заміні 64 км водопровідних мереж тощо. Загальна вартість проекту - 42,5 млн дол. США. Проект набув чинності 19 жовтня 1999 р.

У 2005 р. почав реалізовуватися проект "Програма розвитку комунальних підприємств - м. Дніпропетровськ" (загальна вартість проекту 30 млн євро, 20 млн євро з яких - позика ЄБРР). Метою проекту є поліпшення стану систем водопостачання та водовідведення м. Дніпропетровська з метою поліпшення екологічного стану в місті та навколишнього природного середовища, а також заміна, відновлення та будівництво водоводів для вдосконалення та поліпшення режиму водопостачання. 14 грудня 2004 р. Рада керуючих ЄБРР ухвалила зазначений проект як першу недержавну позику для муніципальної інфраструктури в Україні, але інвестиція була визначена як ризикована, що і призвело до затримок з початком реалізації проекту.

На стадії ініціювання перебувають ще два проекти в комунальній сфері: проект "Програма розвитку комунальних підприємств - м. Луганськ" (загальна вартість кредиту планується у розмірі 15 млн євро) та проект "Програма розвитку комунальних підприємств - м. Вінниця" (позика ЄБРР - 6,79 млн євро). Документи за цими проектами розглядаються та погоджуються в міністерствах і відомствах1.

У квітні 2006 р. ЄБРР надав українській сталеливарній компанії "Міттал Стіл Кривий Ріг" 200 млн дол. США з метою сприяння модернізації технології, підвищенню продуктивності й ефективності використання енергоресурсів. Беручи участь у цьому проекті, Банк продемонстрував свою підтримку першої великомасштабної приватизації в країні і впровадження на українських підприємствах міжнародної практики ведення бізнесу. Кредит також має на меті сприяти посиленню економіки країни, збільшенню обсягів виробництва сталі, зростанню конкурентоспроможності і стандартів у металургійному секторі, значному підвищенню економії енергоресурсів.

В кінці 2006 р, українська фармацевтична компанія ВАТ "Фармак" отримала кредит від ЄБРР на суму 32 мли євро, кошти, за якими мають використати для модернізації виробництва компанії і будівництва нових виробничих потужностей. Кредит надав можливість компанії "Фармак" розпочати виробництво нової фармацевтичної продукції, включаючи вакцини і кардіологічні препарати-генерики, відповідно до галузевих стандартів Європейського Союзу (ОМЯ).

У 2008 р. кредити ЄБРР одержали такі українські підприємства: група "Ренесанс Капітал Споживче кредитування" (25 млн дол. США), компанія - виробник плит із деревини "Кроноспан України" (28,5 млн євро), комерційний банк "УкрСиббанк" (50 млн дол. США).

При виборі проектів для фінансування ЄБРР керується трьома головними операційними принципами, за якими проект має:

• позитивно впливати на процес системного перетворення економіки (тут аналізуються такі критерії потенційного впливу проекту, як створення ефективних ринків, зміцнення інституцій ринку, прищеплення навичок поведінки та стандартів бізнесу, необхідних для нормальної ринкової економіки);

• бути самоокупним і прибутковим (Банк розробив жорсткий процес оцінки кредитних ризиків);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Європейський банк реконструкції та розвитку“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку
  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури