Міжнародна асоціація розвитку

Міжнародні валютно-кредитні відносини
2006 р.2007 р.2008 р.2009 р.2010 р.
Зарезервовані кошти9 506118671123514 04114 550
з них кредити на цілі підтримки політики у сфері розвитку2 4252 6452 6722 8202 370
Кількість проектів173189199176190
Надані кошти, брутто8 9108 5799 1609 21911460
з них кредити на цілі підтримки політики у сфері розвитку2 4252 3992 81318723 228
Погашення основної суми1680175321822 2092 349
Надані кошти, нетто7 2306 8266 97870109111
Непогашені кредити127 028102 457113 542112 894113 474
Ненадані кредитні кошти22 02624 51727 53929 90330 696
Ненадані гранти3 6304 6425 5225 6525 837
Витрати на гранти на цілі розвитку1939219531512 5752 583

Загальний обсяг кредитних ресурсів, зарезервованих МАР з дня її заснування у 1960 р., становив 221,9 млрд дол. США.

На МАР припадає чверть усіх кредитних операцій, що здійснюються групою Світового банку. МАР на відміну від МВРР не має можливості залучати кошти на ринках капіталу. Замість цього кожні три роки країни-донори поповнюють її фонди. Основну частину фінансових ресурсів МАР отримує з трьох джерел: переказів з прибутків МБРР; внесків урядів-членів; внески більш багатих членів МАР, включаючи ряд країн із середнім рівнем річного прибутку на одну особу2.

Обсяг кредитних ресурсів, зарезервованих МАР на 2010 р., досяг 14,5 млрд дол. США. Ці кошти, у тому числі у вигляді кредитів -11,9 млрд дол. США, грантів - 2,7 млрд дол. США, були спрямовані на підтримку 190 операцій. Обсяг коштів, зарезервованих МАР, збільшився порівняно з 2006 р. на 53 % І став найбільшим за всю історію МАР.

Найбільша частка кредитних ресурсів МАР була зарезервована для країн Африки, які отримали рекордну суму - 7,2 млрд дол. США, що становить 49,5% від загальної суми коштів, зарезервованих МАР. Значну частку загального обсягу фінансування отримали також Південна Азія (4,6 млрд дол. США) і Східна Азія (1,7 млрд дол. США). До складу найбільших позичальників МАР увійшли Індія та В'єтнам.

Структура кредитів МАР має чітко виражену соціальну спрямованість: більша частина кредитів припадає на охорону здоров'я, освіту, сільське господарство і розвиток сільських регіонів (табл. 11.14,11.15).

МАР користується лише формальною автономією від Банку, що виражається у веденні операцій за окремим рахунком. Відповідно до термінології, прийнятої в цих організаціях, МБРР називає надані ним позики позиками, а МАР - кредитами.

Таблиця 11.14. Кредитування МАР за секторами, 2009 р.

СекторЧастка · від загального · кредитування, %
з/п
1Судово-правова система та державне управління19
2Енергетика / добування18
Охорона здоров'я та інші послуги в соціальній сфері14
4Агробізнес13
5Освіта12
бТранспорт10
7Водопостачання, каналізація, захист від паводків6
8Промисловість / торгівля4
9Фінанси3
10Інформація та зв'язок1

Таблиця 11.15. Кредитування МАР щодо тематичних напрямів, 2009 р.

а/пСекторЧастка від загального кредитування, %
1Розвиток сільських районів23
2Розвиток людських ресурсів20
3Розвиток фінансового та приватного секторів18
4Державне управління12
5Міський розвиток7
6Соціальний захист і управління ризиками5
7Соціальний розвиток, тендерна політика і соціальна інтеграція4
8Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів4
9Торгівля та інтеграція3
10Управління економікою3
11Зміцнення правової системи1

Хоча МАР фінансово та юридично відокремлена від МБРР і має власний статут, ці дві кредитні установи ґрунтуються на однакових критеріях оцінювання проектів, для реалізації яких вони надають кредити. Але на відміну від МБРР умови надання позик МАР характеризуються тим, що надаються без вимоги сплати за ними процентів за винятком незначної плати за обслуговування (0,75 %). Для кредитів МАР характерним є пільговий період до 10 років і загальний строк від 35 до 50 років.

Україна стала членом Міжнародної асоціації розвитку у 2004 р. Угоду про вступ до МАР підписав прем'єр-міністр України М. Азаров. Внесок України до фонду МАР становив 90 млн дол. США.

Вступ до МАР був обґрунтований економічною привабливістю пільгових кредитів за лінією МАР: отримання безпроцентних довгострокових кредитів у соціальній, муніципальній та освітній сферах. Такі кредити вважалися доцільними для оновлення та розширення міських комунікацій. Також великий інтерес викликало кредитування модернізацій енергетичних мереж, що є доцільним для більш ефективного використання енергетичних ресурсів. Із цієї ж причини ефективним є використання кредитів для переоснащення комунального сектору більш сучасним і економічним обладнанням.

Також Україну цікавило переоснащення водопровідної, каналізаційної систем, впровадження нової системи очищення води, що обґрунтовано тривалим строком використання комунікацій, котрі потребують заміни, а також невідповідністю якості водопровідної води міжнародним стандартам і нормам. Міністерство освіти і науки України було зацікавлене в отриманні кредитів від МАР на модернізацію оснащення українських шкіл, зокрема на закупівлю комп'ютерів і ремонт шкіл, що перебувають в аварійному стані. Але у зв'язку зі зміною уряду в 2005 р. співпраця України з Міжнародною асоціацією розвитку була призупинена.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародна асоціація розвитку“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку
  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури