• правовим ризиком, тобто ризиком збитків, завданих унаслідок часткової або повної втрати прав володіння, використання або розпорядження резервом у результаті тих чи інших юридичних проблем;
• операційним ризиком, тобто ризиком збитків, завданих у результаті порушень у роботі технічних і комп'ютерних засобів, помилкових або навмисних дій (бездіяльності) персоналу, форс-мажорних обставин тощо.
Для забезпечення контролю за кредитним ризиком, який Національний банк бере на себе у процесі управління золотовалютним резервом, встановлюються такі обмеження і вимоги:
• інвестиційний клас контрагентів і боржників Національного банку за операціями із золотовалютним резервом, як правило, має бути не нижчим за рівень АА - за класифікацією рейтингових агентств Fitch і Standard&Poor's (за класифікацією Moody's);
• мінімально прийнятний інвестиційний клас контрагентів і боржників Національного банку за операціями із золотовалютним резервом встановлюється на рівні А за класифікацією рейтингових агентств Fitch і Standard&Poor's (або А2 за класифікацією Moody's) крім операцій, які повністю забезпечені заставою або з постачанням проти платежу. Укладання угод з контрагентами або боржниками з інвестиційним класом нижче від зазначеного рівня за операціями із золотовалютним резервом не допускається;
• для кількісного обмеження кредитних ризиків установлюються кредитні ліміти за видами операцій на кожного контрагента та боржника, а також кредитні ліміти країн;
• на центральні банки-емітенти резервних валют кредитні ліміти не встановлюються;
• на країни-емітенти резервних валют кредитні ліміти країн не встановлюються.
Контроль за валютним ризиком здійснюється з урахуванням усіх балансових та позабалансових активів і зобов'язань Національного банку в іноземній валюті та монетарному золоті, а саме:
• з використанням валютної диверсифікації золотовалютного резерву - включення до золотовалютного резерву різних резервних валют і монетарного золота відповідно до нормативної валютної структури золотовалютного резерву;
• установленням граничного можливого відхилення фактичної валютної структури золотовалютного резерву від нормативної;
• щоденним розрахунком фактичної валютної структури золотовалютного резерву і контролем за її відхиленням від нормативної валютної структури;
Контроль за процентним ризиком здійснюється шляхом:
• установлення інвестиційного горизонту та максимальної дюрації нормативної інвестиційної структури золотовалютного резерву так, щоб мінімум з 95-процентною ймовірністю не допустити збитків унаслідок змін процентних ставок на фінансових ринках;
• щоденного контролю відхилень фактичної дюрації золотовалютного резерву від нормативної.
Ліквідність є однією з найважливіших характеристик золотовалютного резерву. В процесі управління висока ліквідність забезпечується такими діями, як:
• вибір резервних валют і прийнятних для Національного банку фінансових інструментів, що формують нормативні валютну та інвестиційну структури золотовалютного резерву;
• обмеження запланованого періоду інвестування золотовалютного резерву (інвестиційного горизонту) та середньозваженого строку повернення інвестованих коштів золотовалютного резерву (дюрації);
• моніторинг параметрів ліквідності резервних валют і фінансових інструментів та оперативне вилучення з нормативної валютної або інвестиційної структури тих резервних валют або фінансових інструментів, ліквідність яких погіршується;
• моніторинг стану фінансових ринків і контрагентів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Золотовалютні резерви Національного банку України“ на сторінці 3. Приємного читання.
