Хеджування

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Тобто хеджування - це використання ф'ючерсного ринку для зниження валютного ризику на ринку реального товару.

Хеджер переносить свій ризик на іншого учасника валютних операцій. Якщо він купує ф'ючерси, хтось інший повинен продати їх, тобто придбання одночасно права і зобов'язання купити валюту в установлений строк в майбутньому за ціною, погодженою в цей момент, має відповідати праву і зобов'язанню іншої особи продати цю валюту в установлений строк за відповідною ціною. У наведеному вище прикладі ризик втрат від падіння вартості євро переноситься на продавця доларових ф'ючерсів. Якщо курс євро справді впаде, то продавець виявить, що взяв на себе зобов'язання продати валюту за ціною нижчою, ніж ціна спот на момент фактичної передачі валюти. Продавець доларових ф'ючерсів повинен бути або хеджером, що намагається уникнути протилежного ризику, тобто ризику втрат від підвищення курсу євро стосовно долара, або спекулянтом, готовим прийняти на себе ризик, очікуючи на прибуток.

Якби жоден з хеджерів не взяв на себе зобов'язань за ф'ючерсною угодою, то перший з них зазнав би збитків, а інший мав би прибуток (зазвичай за зміни курсу). На валютному ринку завжди хтось програє, а інший виграє, адже виграш одного учасника ринку - це програш іншого. Зафіксувавши поточний курс, обидві сторони гарантують відсутність як збитків, так і прибутку. Одна сторона уникає непередбачених збитків, а інша відмовляється від непередбаченого прибутку. Важливо, що обидві сторони зменшили ризик втрат від можливої зміни курсу в несприятливому для них напрямі. (Якщо обмінний курс, за яким укладається ф'ючерсна угода, відрізняється від поточного курсу, то купівля-продаж ф'ючерсів має на меті гарантувати певні курсові прибутки або збитки. Однак це факт того, що курсова невизначеність певною мірою була зменшена, а захист від непередбачених змін обмінного курсу був забезпечений.)

Є ймовірність того, що в результаті хеджування сума, необхідна для покриття ризику за зміни курсу в одному напрямі, не буде в точності відповідати сумі, необхідній для хеджування за зміни курсу в протилежному напрямі. Наприклад, учасники угод, які прагнуть уникнути збитків від підвищення курсу євро щодо долара США, можуть не знайти достатньої кількості хеджерів, котрі бажають уникнути ризику втрат від падіння курсу євро. Саме в такій ситуації стають необхідними спекулянти, які "роблять ринок". Вони купують і продають ф'ючерси, очікуючи на одержання прибутку. Якщо ф'ючерсна ціна буде вище очікуваної ними, вони почнуть продавати ф'ючерси, тому що будуть розраховувати на можливість пізніше купити їх за нижчою ціною. Натомість ф'ючерсна ціна, яка нижче очікуваної, змусить спекулянтів купувати ф'ючерси для того, щоб мати можливість продати їх пізніше за більш високою ціною.

Подібна діяльність спекулянтів забезпечує хеджерам можливість здійснення їхніх угод. Припустимо, що хеджери хочуть продати більше євро ф'ючерсів, ніж купити. Це призведе до зниження ф'ючерсної ціни. Падіння ф'ючерсної ціни спонукає спекулянтів купувати контракти. Отже, спекулянти скуплять надлишок євро ф'ючерсів, що пропонуються, і тим самим дадуть змогу експортерам й імпортерам здійснити потрібні їм операції з хеджування. Така поведінка спекулянтів робить ф'ючерсний ринок ліквідним і забезпечує реалізацію всіх намірів із купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів. Таким чином, наведений приклад показує, що спекулянти виконують корисну функцію і роблять ринок ф'ючерсів ліквідним.

Здійснення операцій хеджування можливе завдяки тісному взаємозв'язку між реальним і ф'ючерсним ринками.

Ці ринки функціонують паралельно, тобто ті фактори, які впливають на підвищення чи падіння реальних цін, впливають таким же чином і в тому самому напрямі і на ф'ючерсні ціни, але з різною швидкістю. Буває ситуація, коли реальні ціни знижуються швидше, ніж ф'ючерсні, і навпаки.

Залежно від того, від якої зміни валютного курсу страхується хеджер, розрізняють два види хеджування: хеджування продажем, або короткий хедж, який обирається тими, хто хоче застрахуватися від можливих втрат від зниження курсу, і хеджування купівлею, або довгий хедж, - страхування від підвищення курсу.

Хеджування продажем (коротке) - такі дії покупця, коли проти укладеної угоди на купівлю реальної валюти з відстроченим постачанням він укладає ф'ючерсну угоду на продаж аналогічної валюти такого самого обсягу з метою страхування від ризику зниження курсу на момент постачання реального товару.

Хеджування купівлею (довге) - такі дії продавця, коли проти укладеної угоди на продаж реальної валюти з відстроченим постачанням він укладає ф'ючерсну угоду на купівлю аналогічної валюти такого самого обсягу з метою страхування від ризику підвищення курсу на момент постачання реального товару.

Вигодами хеджування є такі.

• 1. Зниження валютного ризику під час обміну валют. Хоча повністю уникнути ризику неможливо, але добре виконаний хедж на ринку з відносно стабільним базисом знімає більшу частину небезпеки.

• 2. Якщо хедж розпочатий, зовсім не обов'язково ліквідовувати його тільки під час здійснення реальної угоди. Можна проводити операції в межах хеджу, викуповуючи частину контрактів раніше строку і потім знову їх продаючи, якщо ціни зросли. В цьому є можливість отримувати прибуток. Але ці операції набувають спекулятивного характеру, оскільки ф'ючерсна позиція стає не рівною за кількістю і не протилежною за спрямованістю реальному ринку.

Недоліки хеджування такі.

• 1. Несумісність реального і ф'ючерсного ринків. Оскільки ф'ючерсні контракти є стандартизованими, вони не завжди збігаються з особливими умовами зобов'язань реального ринку. Кількість може бути більшою чи меншою за одиницю ф'ючерсного контракту.

• 2. Базисний ризик. Внаслідок зміни базису ф'ючерсні контракти можуть не забезпечити повного захисту від цінових коливань реального ринку.

Як уже зазначалося, хеджерам необов'язково тримати контракти до строку виконання. Вони можуть продати їх раніше, до строку їх закінчення, успішно здійснивши при цьому хеджування ризику. Припустимо, що британський експортер припускає можливість одержання доларів США через 4 місяці і хоче захистити себе від Ймовірності падіння курсу долара стосовно фунта стерлінгів. Він міг би купити 6-місячний стерлінговий ф'ючерс, а не 4-місячний. Оскільки ф'ючерсні контракти мають досить обмежену кількість строків виконання в році, то малоймовірно, що дата виконання ф'ючерсу буде збігатися з датою одержання доларів. Наприклад, 11 липня експортер може очікувати надходження доларів до 11 листопада і хеджувати купівлею січневого стерлінгового ф'ючерсу. Якщо до 11 листопада підвищення курсу фунта стерлінгів до долара буде відповідати підвищенню ціни на січневий стерлінговий ф'ючерс, то хеджування виявиться успішним. Хеджер може продати січневий контракт 11 листопада за вищою ціною, ніж був куплений у липні. Якщо він діятиме так, то отримає прибуток від купівлі і наступного продажу ф'ючерсу. Причому цей прибуток буде достатнім, щоб відшкодувати збитки від доларових надходжень у результаті зміни обмінного курсу. Хеджер, продавши січневий ф'ючерс у листопаді, закриває (анулює) довгу позицію за стерлінговим ф'ючерсом у Кліринговій палаті, що є другою стороною як за довгими, так і за короткими позиціями, розглядає їх як взаємно анульовані і вважає, що всі позиції хеджера за цими контрактами закриті.

Описаний у попередньому прикладі маневр повністю відшкодує збитки від доларових надходжень тільки у тому випадку, якщо ціни на січневі ф'ючерси будуть змінюватися на таку саму величину, що Й ціни на спотовому ринку. Якщо січневі ф'ючерсні контракти на фунти стерлінгів мають ту саму ціну в доларах, що і наявний фунт стерлінгів, то вважається, що базис дорівнює нулю. Якщо базис дорівнював нулю 11 липня, а також 11 листопада, то це означає, що ф'ючерсні ціни змінилися у точній відповідності до спотових цін і хеджування було повним. Однак якби 11 листопада січневі ф'ючерси не зросли в ціні на ту саму величину, що й спотові ціни на фунти, то прибуток від ф'ючерсних угод не був би достатнім для повного відшкодування збитків від доларових надходжень. У базисі відбулися б зміни. Ціна січневого ф'ючерсу змінилася б менше, ніж спотові ціни, і ці зміни в базисі зробили б хеджування неповним. Можливість змін базису називається базисним ризиком. Зміни базису бувають як на користь хеджера, так і проти нього. Про хеджера можна сказати, що він замінив ризик аутрайт на базисний. Однак у цілому базисний ризик значно менший за ризик аутрайт.

Тік - це мінімальна зміна ціни ф'ючерсного контракту, дозволена LIFFE. Кожен тік має певну грошову вартість: 2,50 дол. США для фунта стерлінгів та 12,50 дол. США для інших валют. Номінальна вартість стерлінгового контракту становить 25 000 фунтів стерлінгів. Це означає, що торгівля валютними стерлінговими ф'ючерсами здійснюється лотами у 25 000 фунтів стерлінгів кожний. Розмір тіку - 0,0001 дол. за 1 фунт стерлінгів, що формує його вартість у 2,50 дол. (0,0001 25 000 = 2,50).

Розглянуті питання можна пояснити на прикладах, які відображають процедуру закриття хеджером позиції за контрактом до настання строку його виконання, що найчастіше зустрічається у практиці валютних операцій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хеджування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування
  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури