Поняття ф'ючерсного валютного контракту

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Таблиця 7.1. Порівняльна характеристика ф'ючерсного і форвардного ринків

Критерії порівнянняФ'ючерсний ринокФорвардний ринок
УчасникиБанки, корпорації, індивідуальні інвестори, спекулянтиБанки і великі корпорації
Метод спілкуванняУчасники угоди не знають один одногоКонтрагенти добре знайомі
ПосередникиУчасники угоди діють через брокерівЗазвичай учасники угоди мають справу один з одним
Місце і метод угодиВ операційному залі бірж методом жестів і вигуківНа міжбанківському валютному ринку по телефону, телексу
Характер ринку і кількість котирувань валютиОднобічний ринок: учасники є або покупцями, або продавцями контракту і відповідно котирується один курс валюти (покупця або продавця)Двосторонній ринок і котирування двох курсів валюти (покупця і продавця)
Спеціальний депозитДля покриття валютного ризику учасники зобов'язані внести гарантійний депозит у Клірингову палатуГарантійний депозит не потрібен, якщо угода здійснюється без посередників
Сума угодиСтандартний контракт (наприклад, 25 тис. фунтів стерлінгів, 100 тис. дол., 12,5 млн єн)Будь-яка сума за домовленістю учасників
Постачання валютиФактично за незначною кількістю контрактів (1-6% угод)За більшістю контрактів (95%)
Валютна позиціяУсі валютні позиції (короткі і довгі) легко можуть бути ліквідованіЗакриття або переказ форвардних позицій не можна легко здійснити

себе Клірингова палата, тому кожен із контрагентів відповідає за зобов'язаннями тільки перед нею.

Для кожного з членів біржі, які проводять операції з ф'ючерсними контрактами, Клірингова палата веде розрахунковий рахунок з періодичним підведенням підсумку.

Клірингова палата відповідає за оплату рахунків, клірингову торгівлю, збір і зберігання маржі, регулювання постачань, а також за інформаційні звіти про стан ринку.

На біржовому ф'ючерсному ринку Клірингова палата має вирішувати такі завдання:

• забезпечувати фінансову стабільність ринку ф'ючерсних контрактів;

• захищати інтереси клієнтів;

• здійснювати контроль за біржовими операціями.

В умовах ф'ючерсної торгівлі Клірингова палата виконує такі основні функції:

• реєстрація угод;

• визначення та стягнення застави за укладеними ф'ючерсними контрактами;

• визначення та перерахунки коштів клієнтів у процесі обігу ф'ючерсних угод;

• здійснення процесу ліквідації контрактів;

• контроль за виконанням контрактів та ін.

Клірингові палати є гарантами ф'ючерсних угод. З цією метою формується стійкий механізм гарантійних внесків клієнтів, що є фінансовим забезпеченням виконання зобов'язань за ф'ючерсними угодами.

Наприклад, на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф'ючерсів під час укладання контракту як продавець, так і покупець мають покласти певну суму грошей на депозит в ІССН (Клірингова палата Лондонської міжнародної біржі фінансових ф'ючерсів). Ці гроші називаються початковою маржею. Вони повертаються власникові контракту в строк його виконання або після закриття позиції. Якщо гроші внесені на депозит, то вони "заробляють" процент. Іншим варіантом гарантійного забезпечення є фінансові активи, наприклад, урядові цінні папери. Приймаються також банківські гарантії. Для валютних ф'ючерсів початкова маржа дорівнює 1000 дол. США за контракт. Наданий маржинальний рахунок кожен день дебетується або кредитується залежно від зміни курсу валюти на момент закриття біржі. Щоденні підсумки називаються ходом на ринок або відміткою на ринку. Власне вони є основою забезпечення захисту покупцям і продавцям від можливого невиконання зобов'язань за контрактом. Якщо ціни змінюватимуться несприятливо для учасника ф'ючерсної торгівлі, а закриття позиції призведе до збитків, то на величину цих збитків він має внести варіаційну маржу. Клієнт повинен постійно мати на рахунку певний мінімальний маржинальний внесок, який називається маржею підтримки за кожним окремим ф'ючерсним контрактом. Якщо сума на рахунку стає нижчою за рівень підтримки, брокер вимагає у клієнта поповнення внесків (варіаційна маржа). Така вимога називається вимогою додаткових фінансових гарантій або вимогою про внески для додаткового забезпечення.

Таким способом на кінець кожного дня забезпечується наявність на маржинальному рахунку власника контракту суми, принаймні рівній початковій маржі. Цінові зміни на користь власника контракту приносять прибуток, що переводиться на маржинальний рахунок і може бути знятий з нього. Якщо власник контракту буде не в змозі заплатити необхідну варіаційну маржу, клірингова палата має право закрити його позицію. Невідшкодовані збитки тоді покриваються за рахунок початкової маржі, яка встановлюється на такому рівні, що практично не може виявитися нижчою за збитки, які виникають у результаті цінових коливань протягом дня. Таким чином біржа намагається захистити себе від фінансових збитків у результаті неплатоспроможності власників контрактів.

Розмір гарантійного внеску визначається мірою ризику: за нестійкості ринку розмір внесків більший, за стабільної ринкової кон'юнктури (і відповідно меншої міри ризику) менший. Крім того, розрізняють внески на хеджові і спекулятивні рахунки.

На хеджові рахунки як менш ризиковані біржі та брокерські фірми зазвичай встановлюють менші розміри внесків. Розглянемо механізм роботи маржі на прикладі.

Приклад 1

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття ф'ючерсного валютного контракту“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту
  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури