Основні елементи міжнародної валютної системи

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Розрізняють також поняття "національна валюта" та "іноземна валюта".

Під національною валютою розуміють встановлену національним законодавством грошову одиницю цієї держави.

До іноземної валюти належать іноземні банкноти і монети, вимоги, виражені в іноземних валютах у вигляді банківських вкладів, векселів чи чеків.

Класифікацію валют в економічній літературі подано у табл. 1.3.

Крім того, важливим є поняття резервна валюта, під якою розуміють іноземну валюту, в якій центральні банки інших держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків із зовнішньоторговельних операцій та іноземних інвестицій. Резервна валюта може слугувати базою визначення валютного паритету і валютного курсу для інших країн. До

Таблиця 1.3. Класифікація валют

КритерійВид валюти
За статусом валютиНаціональна. · Іноземна. · Міжнародна. · Регіональна. · євровалюта
Стосовно валютних запасів країниРезервна. Інші валюти
За режимом застосуванняВільно конвертована. Частково конвертована (зовнішньо-конвертована, внутрішньо-конвертована). · Неконвертована
За видами валютних операційВалюта ціни контракту. Валюта платежу. Валюта кредиту. Валюта клірингу. Валюта векселя
Стосовно курсів інших валютСильна (тверда). Слабка (м'яка)
За матеріально-речовинною формоюГотівкова. Безготівкова
За принципом побудовиКошикового типу. Звичайна

таких валют належать: долар США, євро, японська єна, англійський фунт стерлінгів і швейцарський франк.

Вільно конвертована валюта - це національна валюта тих країн, у зонах яких немає обмеження на обіг валюти в усьому світі.

Частково конвертована валюта - це валюта тих країн, у яких зберігаються обмеження щодо визначеного кола міжнародних операцій: не вільне ввезення, розрахунок тощо (китайський юань, індійська рупія, турецька ліра, єгипетський фунт тощо).

Неконвертована - це валюта тих країн, де діють різні обмеження, наприклад, проти ввезення-вивезення валюти.

Крім національних валют у міжнародних розрахунках використовуються міжнародні валютні одиниці СПЗ і євро.

Спеціальні права запозичення (СПЗ) - штучна валюта, створена у межах Міжнародного валютного фонду (МВФ). їх поява була офіційно оформлена прийняттям першої з двох поправок до Статуту МВФ, що набула чинності 28 липня 1969 р. Друга поправка до Статуту МВФ, зафіксована Ямайськими угодами, закріпила заміну золота з 1978 р. спеціальними правами запозичення і в ролі основної резервної валюти. В результаті СПЗ стали еталоном міжнародної вартості, основним резервним авуаром та засобом міжнародних розрахунків. їх поява була зумовлена загостренням проблеми міжнародної ліквідності в середині 60-х років, коли стала зрозумілою неможливість нормального функціонування світової торгівлі й міжнародних розрахунків через недостатність наявних запасів золота та його замінників.

СПЗ вважаються доброякісним авуаром, проте механізм розрахунку їхньої вартості постійно змінюється. Впродовж перших 5 років їх існування одиниця СПЗ прирівнювалася до долара, ціна якого з 1969 по 1971 р. визначалася з такого розрахунку: 35 дол. за тройську унцію, в подальші 2 роки - 38 дол., а з 11 лютого 1973 р. до 30 червня 1974 р. - 42,2 дол. за унцію.

3 липня 1974 р. вартість СПЗ почали визначати за відношенням до кошика з 16 тих валют, які найактивніше використовувались у міжнародних валютних операціях. Із 1981 р. кошик зменшився до 5 валют, а з 2001 р. - до 4.

Співвідношення між валютами, що визначають вартість одиниці СПЗ, переглядається кожні 5 років. До 2001 р. одиниця СПЗ визначалася як сума 0,582 дол., 0,446 німецької марки, 27,2 японської єни, 0,813 французького франка, 0,105 фунта стерлінгів і прирівнювалася до 1,34 дол. США. Починаючи з 1 січня 2001 р., одиниця СПЗ стала визначатися на основі лише 4 валют (франк і марка поступилися місцем євро) і прирівнювалася до 1,26 дол. США1 (табл. 1.4). На 31 грудня 2010 р. одиниця СПЗ визначалася як сума 0,632 дол., 0,41 євро, 18,4 японської єни, 0,0903 фунта стерлінгів І прирівнювалася до 1,4883 дол. США.

Таблиця 1.4. Компоненти стандартного "кошика валют" СПЗ, %

ВалютаРоки
19811986199119962001-20052006-20102011- 2015
Долар США42424039454441,9
Німецька марка1919212129і34,0і37,4і
Французький франк13121111
Японська єна1315171815119,4
Англійський фунт стерлінгів13121111111111,3

Переважання американського долара в міжнародному кошику валют ніяк не могло задовольнити Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС), 13 березня 1979 р. з'явилася ЕКЮ (European Currency Unit) - регіональна міжнародна валютна одиниця, що використовувалася країнами - учасницями Європейської валютної системи (ЄВС), та існувала у вигляді безготівкових записів за рахунками країн -- учасниць ЄВС у Європейському валютному інституті Європейського Союзу.

ЕКЮ не стало принципово новим елементом, тому що до цього з середини 70-х років у ЄЕС вже існувала Європейська розрахункова одиниця (ЄРО), що спочатку була прирівняна до 0,888671 г чистого золота, а з 1975 р. стала визначатися через кошик валют. Саме цей "стандартний кошик" і ліг в основу введення ЕКЮ. Кошиком є визначене співвідношення для зважування курсів валют, що до нього входять. Частка кожної валюти визначена на основі низки економічних показників держави - її емітента з урахуванням частки цієї держави в торговому обміні між країнами спільного ринку, розмірів її національного доходу і ступеня участі у взаємній валютній підтримці держав, що входять до ЄВС.

Частка різних валют на момент започаткування ЕКЮ і під час першої значної зміни ваг кошика 17 вересня 1984 р. наведена у табл. 1.5.

Таблиця 1.5. Компоненти "кошика валют" ЕКЮ, %

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні елементи міжнародної валютної системи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи
  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури