Своп-операції

Міжнародні валютно-кредитні відносини

У цьому випадку клієнт продовжує раніше укладену форвардну угоду в межах своп-операції за допомогою негайного повторного продажу тих євро, що були ним куплені за своп-контрактом у прикладі 1 на 7 жовтня 2008 р. із додаванням подальшої форвардної угоди, в якій він знову купує євро на дату валютування через 6 місяців. Отже, діє такий механізм: угода укладається 11 серпня 2008 р. Клієнт купує на 7 жовтня 2008 р. долари США в обмін на євро (1-й форвардний контракт) і одночасно продає їх в обмін на євро на 7 січня 2009 р. Таким чином, 3-місячна форвардна угода перетворюється на 6-місячну.

Спот-курси і своп-пункти, що використовуються у прикладах 1 і 2, відрізняються один від одного. Зміна в строках обертання проводиться за допомогою закриття форвардної позиції з прикладу 1 і створення форвардної позиції на іншу дату. Закриття початкової позиції поєднано з одержанням прибутку чи збитку, тому що обмінний курс спот і процентна ставка більше не будуть такими самими, як у день укладання початкової угоди.

Обмінні курси спот, що використовуються у своп-угодах, - це середні курси, а не курси купівлі-продажу валюти, що використовуються у відповідних умовних форвардних угодах, тому клієнту не потрібно платити спред на продаж-купівлю.

Досить часто угоди своп використовують для того, щоб зменшити період розрахунку за валютою до одного дня. При цьому застосовують над короткостроковий своп. У такому випадку необхідно, щоб валюта купувалася на спот-ринку на умовах розрахунку на другий робочий день і водночас відбувалася своп-угода з купівлі валюти з постачанням "завтра" і з продажу з постачанням на дату спот. Така угода називається "завтра і наступний день". Вона приводить до перенесення дати розрахунків на один день уперед, а різниця у процентних ставках має бути знівельована своп-пунктами.

Для того щоб вирішити питання про те, чи укладати валютний своп, необхідно порівняти процентний дохід, який можна отримати у результаті укладання свопу, з доходом, котрий міг би бути одержаний іншим способом, наприклад, запозиченням іншої валюти і розміщенням її на відповідний депозит. При цьому розходження в кредитоспроможності клієнта на різних ринках можуть означати, що одна послідовність угод принесе більший дохід, аніж інша, незважаючи на ефект міжнародного арбітражу. Крім того, форвардні валютообміні курси базуються на процентних ставках євроринку, а запозичення і депозити - частіше на національних ставках.

Оскільки стандартна угода своп містить дві угоди (угоду на споті та угоду аутрайт), що укладаються одночасно з одним банком-контрагентом, то у своїх курсах вони мають загальний курс спот. Один курс спот використовується в першій конверсійній угоді з датою валютування спот, другий - для одержання курсу аутрайт для зворотної конверсії. Отже, різниця в курсах для цих двох угод полягає тільки у форвардних пунктах на конкретний період, які і будуть котируванням своп для цього періоду (звідси їхня друга назва своп-пункти). Тому під час котирування свопу досить прокотирувати тільки форвардні (своп) пункти для відповідного періоду у вигляді двостороннього котирування: за стороною bid банк, що котирує, купує базову валюту на форвардних умовах (на дату закінчення свопу); за стороною offer він здійснює продаж базової валюти на дату закінчення свопу.

Короткі свопи котируються аналогічно стандартним свопам у вигляді форвардних пунктів для відповідних періодів. При цьому розрахунок курсів угоди будується відповідно до правил розрахунку курсу аутрайт для дати валютування до споту.

У випадку зростання форвардних пунктів ліворуч-праворуч (базова валюта котирується з премією) обмінний курс для першої угоди свопу (до споту) має бути нижчим за валютний курс обміну для другої угоди (на споті).

У випадку спадання форвардних пунктів ліворуч-праворуч (базова валюта котирується з дисконтом) обмінний курс для першої угоди має бути нижчим, ніж для другої.

При цьому поточний валютний курс спот можна використовувати для дати як валютування (до споту), так і закінчення свопу (безпосередньо на споті). Головне, щоб різниця двох курсів формувала величину форвардних пунктів для відповідного періоду. Дата спот тут завжди буде представляти форвардну (більш віддалену) дату.

Угоди своп використовуються для нейтралізації ризику під час проведення угод аутрайт.

Приклад 3

Одна американська компанія має намір через 3 місяці зробити закупівлю німецького устаткування, у зв'язку з чим 16 січня 2008 р. вона укладає з банком Bank of America форвардний контракт на продаж 1 млн дол. проти євро. Для банку це - угода аутрайт із купівлі доларів проти євро з датою плюс З місяці -18 квітня 2008 р.

Припустимо, що

USD/EUR spot 0,7330 0,7340

З mth fwd 65 84

З mth outright 0,7395 0,7424

За курсом аутрайт банк одержує довгу позицію в 1 млн дол. на 18 квітня 2008 р.:

+1000 000 USD -739 500 EUR value date

18 квітня 2008 p.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Своп-операції“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції
  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури