• те, що робить життя вартісним (Т. Еліот);
• реалізація найвищих цінностей через культивування вищих людських чеснот (М. Гайдегер);
• творення духу та свободи (Ж. Марітен);
• раціоналізація та інтелектуалізація природи (М. Кромпець);
• найбільша загальність усіх найважливіших шарів історичного процесу (О. Лосев);
• сукупність знання, на ґрунті якого учасники комунікації завдяки порозумінню один з одним забезпечуються засобами тлумачень (Ю. Габермас);
• самотлумачення суспільства та тлумачення людської суб'єктивності (П. Козловські);
• араціональна етична звичка, що передається за традицією; вона містить такі елементи, як структура родини, релігія, моральні цінності, етнічна свідомість, "громадянськість" і партикуляристичні історичні традиції (Ф. Фукуяма);
• культура повинна бути метафізично орієнтована або її немає зовсім (Й. Гейзінга);
• об'єкт культури є ним настільки, наскільки він довговічний (Г. Арендт);
• слово "культура" має тенденцію набирати вузького значення, що стосується лише реальності цінностей (П. Рікер);
• культура розвивається плюралістично в річищах паралельних, майже паралельних, таких, що перетинаються, але — з погляду простору культури — спрямовані приблизно в одному напрямку (аж ніяк не протилежно спрямовані) (В. Топоров);
• культура, тобто вічність у теперішньому, в наявному, має потребу у відкритому просторі й вільному слові, повинна бути представлена на тому, що греки називали "агорою"; це, напевно, природжена властивість культури, вона не може органічно й життєво повноцінно рости в підпіллі (М. Мамардашвілі);
• культура загалом може розглядатися як текст; проте це складно влаштований текст, що розпадається на ієрархію "текстів у текстах" і створює складне переплетіння текстів (Ю. Лотман);
• здається ілюзією думка, нібито у нас є вибір між культурою і чимось іще; людина, що живе серед людей, не має вибору мати культуру чи не мати: "Відсутність культури — цього людині не дано" (С. Аверинцев).
Ці та інші визначення й міркування з приводу культури відбивають розмаїтий спектр підходів до культури — від теологічного до раціоналістичного, від аксіологічного до емотивістського, від технологічного до символічного, від персоналістського до субстанціалістського, від креативного до деструктивного, тощо. Деякі з наведених визначень створено за законами, або, точніше, звичками уяви. І ми, слідом за А. Берґсоном, маємо зазначити, що існує певна логіка уяви, відмінна від логіки розуму, яка інколи навіть суперечить їй, проте філософія має на неї зважати.
Безсумнівним є факт, що всі рефлексії з приводу культури невіддільні від роздумів над смислом близькості культури та людини, припасування всіх модусів буття культури до людини, інтимно-душевного зв'язку людини з продуктами культури. Адже "антропоцентрична" позиція стосовно культури зовсім не заперечує доцільність суто "культуроцентристського" погляду на людину. Як зазначає провідний американський антрополог і культуролог Л. Байт, саме долаючи "забобони антропоцентризму", має торувати собі дорогу наука про культуру; можна розглядати культуру так, начебто вона є незалежна від людини, подібно до того, як фізик може розглядати механізми так, немов вони незалежні від тертя, або вважати, що тіла абсолютно тверді (1, 155, 151). Безперечно, у культури є своя доля: вона диктує людині свою волю. Водночас, культура живе лише в промінні людських потреб і, більше того, щось стає здобутком культури тільки sub specie людини. Та й мірою культурного світу є, за висловом Ґьоте, "тріумф суто людського".
А чи можливе універсальне визначення культури? Наведених даних недосить, щоб відповісти на це питання, але їх удосталь для того, щоб питання залишилось реальним. Воно потребує послідовного проведення через усі відмінки й позитивна відповідь на нього залежить від того, наскільки ми спроможні довести абстрактне поняття культури до живого уявлення про неї не лише як про сукупність елементів, а й як організацію цих елементів, як задану цілість, що передує окремим виявам і надає їм смислу та виправдання. Спробою усвідомити цю цілість є, передусім, осмислення культури з погляду її типологізації.
Контрольні запитання та завдання.
• 1. Яка генеза та культурний контекст філософії культури?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія культури» автора Гатальська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури“ на сторінці 3. Приємного читання.
