Перше теоретично оформлене уявлення про культуру належить до духовного набутку Нового часу. Саме в цей період вона стає об'єктом зацікавлення філософії, набуваючи значення самостійного поняття. Це підтверджує й історія самого слова "культура", котре в статусі самостійної лексичної одиниці (як зазначає німецький лінгвіст Й. Нідерман) відоме лише з XVIII ст.
Про інформованість у царині філософії культури не в останню чергу свідчить знання того, що говорили про культуру мислителі минулого, тобто необхідна певна обізнаність з іконостасом визначних авторитетів. Насамперед, слід зважити на той факт, що перше наукове визначення культури дав Е. Б. Тейлор 1871 року в праці "Первісна культура" (що дозволило К. Леві-Стросу казати про англійське походження цього поняття): культура, чи цивілізація, в широкому етнографічному сенсі складається загалом зі знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв і деяких інших умінь і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства. Загальне, себто антропологічне, значення слова культура, свідомо застосоване Тейлором до людських чинів загалом, набуло відтоді широкого самостійного вживання, незалежно від усіх інших його конкретних значень. Водночас теоретична невизначеність і "розмитість" була тлом, на якому будь-яка більш окреслена й внутрішньо узгоджена концепція культури була кроком уперед.
Звичайно, цілісний погляд на культуру дуже складний для опанування й пов'язаний із постійним ризиком наразитися на помилку, потонувши в різних відтінках значень. Наше завдання — виокремити хоча б деякі концептуальні структури в безмежному морі всього "виcлoвлeнoгo,, про культуру (як до, так і після Тейлора). І в той же час ми маємо пам'ятати про застереження К. По-пера щодо "переобтяження" термінів, тримаючись "півмороку непевності" або двозначності, аби вони не завдавали нам клопоту, усвідомлювати, що вони є "трохи розпливчасті", адже ми досягаємо точності не через розвіювання півмороку їхньої невизначеності, а радше дотримуючися його.
Кожний серйозний аналіз культури починається з певного формального засновку, що є передумовою всього змісту культури. Адже пізнання власне є ланцюгом "флюксій", нескінченно малих величин, начало яких (принцип) сходить до нуля; проте нуль цей — не відсутність і порожнеча, а нескінченна пізнавальна можливість. До того ж найзмістовніші й найцікавіші дефініції та сентенції щодо культури свідчать про те, що вироблення знань про неї не було рівномірною висхідною кривою кумулятивних розвідок. Точніше скажемо так: певні дефініції й метафори в розмаїтому та неосяжному багатоголоссі дискусій відшліфувалися, викристалізувалися.
Отже, культура є:
• процес нагромадження морального досвіду людства; засіб входження в традицію (Й. Ґ. Гердер);
• наближення нашого пізнання до єдиного, вічного, наявного (Й. В. Ґьоте);
• набуття розумною істотою здатності взагалі ставити якусь мету (І. Кант);
• цілісність взаємопов'язаних елементів, усередині якої різні елементи можуть бути пов'язані лише тією користю, яку вони приносять один одному та людині, а зовсім не як щось, що прийшло з минулого (Б. Малиновський);
• щось на кшталт грандіозної організації, яка вказує кожному, хто до неї належить, те місце, де він має працювати в загальному річищі (Л. Вітгенштайи);
• той скінченний фрагмент позбавленої сенсу світової нескінченності, який, з погляду людини, має смисл і значення (М. Вебер);
• мистецтво, даючи поживу своїй душі, робити її плідною (В. Гум-больдт);
• культ розуміння (Г. Шпет);
• середовище, яке виплекує та живить особу (П. Флоренський);
• безмежний процес самовиховання людського духу, а також об'єктивний результат цього процесу (С. Франк);
• історія загалом (Л. КарсавІн):
• Антроподицея, що сполучає Теодицею з Космодицеєю (А. Білий);
• те, до чого прагнуть (X, Ортега-і-Гасет);
• форма релігії; релігія як остаточний інтерес є субстанція, що наділяє смислом культуру (П. Тіліх);
• безупинне породження все нових і нових мовних, художніх, релігійних, міфологічних і наукових символів (Е. Касирер);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія культури» автора Гатальська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури“ на сторінці 2. Приємного читання.
