Зміст
Вступний розділ
ІСТОРИЧНИЙ ПРОСТІР І ТЕОРЕТИЧНІ МЕЖІ ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ. КУЛЬТУРА В АНТРОПОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
Філософія культури як культурна самосвідомість європейської людини
Дисциплінарні межі філософії культури. Культур філософія як соціальна та культурна антропологія
Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури
Морфологічний розділ
ТИП КУЛЬТУРИ ТА ЇЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ
Синхронний та діахронний принципи в дослідженні форм культури: евристичний характер протиставлення
Тип культури: стадіальне та полілінійне бачення
Тип культури як тип повсякденності
Статус цивілізації у триванні культури
Стиль культури як симптом цивілізації
Феноменолого-аналітичний розділ
"Архетипи" ("універсали", або "інваріанти") культури як схеми духу
Статус традиції як особливої реалії культури
Феномен традиції крізь призму "вживання" та "дистанціювання", "розриву" та "повернення"
Постмодерн як епоха нового прояву Традиції
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ФІЛОСОФІЯ МІФУ
Міфологія як універсальна властивість культури
Феномен священного
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ФІЛОСОФІЯ СИМВОЛУ
Сутність символу як найважливішого механізму пам'яті культури
Символізм і проблема візуалізації культури
Синтетичний розділ
Буття культури як порівняння
Проблема культури як діалогу культур
Культурологія як іншологія: коцепт Іншого в культурфілософській рефлексії
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ФІЛОСОФІЯ ТЕКСТУ ТА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ
Наративна функція культури
Універсум культури як інтертекст
Підручник, що не має аналогів на видавничому просторі України, створений за матеріалами університетського курсу, який читається автором у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міжнародному Соломоновому університеті; він апробований також у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія». Обраний автором проблемний метод викладу матеріалу дає можливість простежити в розвитку філософії культури історію її певних проблем: типології культури та її цивілізаційних форм; архетипно-традиційного, міфічного та символічного як найуніверсальніших модусів буття культури в знаку; порівняння як основи діалогічних відношень у культурі та інтертекстуальності як принципу породження та динамізації тексту культури тощо.





Коментарі до книги
Тут ще немає коментарів. Хочете розпочати обговорення?