Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

Філософія

Чи потрібно дотримуватися законів, тримати себе в "рамках", якщо живеш один раз?

В цих і інших подібних питаннях піднімається діалектика людської душі, вони є філософським і емоційно-психологічним стрижнем людської натури.

Це фатальні питання. На них не просто відповісти, іноді не можливо, але на них не можна не відповідати. Відповідь на них не знайдеш у книжках, не попросиш поради - їх треба вистраждати, пережити, прожити.

"Але чи почують наші діти, - ставить запитання Е. Фромм, - голос, який скаже їм, куди йти і навіщо жити? Якимось чином вони відчувають, як і всі людські істоти, що життя повинно мати сенс, - але в чому він полягає? Адже не в протиріччях же він, не в лукавстві і у цинічній покірності, що зустрічається на кожному кроці? Вони тягнуться до щастя, істини, справедливості, любові, відданості; але чи можемо ми відповісти на їхні питання?

Ми настільки ж безпомічні, як діти. Ми не знаємо відповіді, тому, що навіть забули, що існує таке питання. Ми удаємо, начебто наше життя має надійний фундамент, і не звертаємо увагу на гноблячі нас занепокоєння, тривоги, збентеження"1.

Це інтимні питання. Людина навіть сама собі боїться їх задавати; тим більше обговорювати з іншими. Лев Толстой в "Сповіді" пише, що для нього подібні питання були спочатку хвилинними "зупинками в житті" - потім це проходило, і життя тривало, як і колись. Потім зупинки тривали все довше і відбувалися всі частіше. Філософ у цьому зв'язку приводить таку алегоричну східну притчу: "Людина в житті - подорожанин, захоплений в степу розлютованим звіром. Рятуючись від погоні, він кинувся в безводний колодязь. На дні колодязя подорожанин побачив дракона, готового його зжерти. Нещасний схопився за гілки дикого куща, який росте в колодязі. ... Але руки його слабшали, він був на грані загибелі. До того ж виявилось, що дві миші - чорна і біла підточують кущ із двох сторін.

Людина відчула свою швидку загибель, і все-таки поки вона висіла, людина знаходила краплі меду на листях куща і лизала їх".

Так і я, говорив Л.Толстой, - тримаюся за гілки життя, і це не байки, а, правда.

Дивно, що людина живе і не бачить цього.

Питання про сенс життя - філософське питання.

Людину, яка задала його собі (незалежно від форми відповіді), можна з повним правом назвати Особистістю. Людина тим і велика, що вона не просто живе, не просто діє, але і задається питанням: для чого вона це робить, замислюється над вищим змістом того, що відбувається довкола неї. Замислюючись над сенсом життя, людина періодично оцінює і переоцінює свої справи, плани, свої відносини з навколишніми. Людина, яка не замислюється над сенсом життя подібна до некерованого човна, що пливе за течією ріки. Відома філософія обивателя: "день пройшов - і, слава Богові!"

Питання про зміст і мету життя - наднормативні засоби моральної регуляції. З їх допомогою всі нормальні приписи одержують тлумачення з погляду їх духу, а не букви, відкривається можливість їх творчого застосування.

Але хоч і не можна підглянути і підслухати відповіді на ці особисті питання, все-таки корисно звертатися до духовного досвіду людства; до думки тих людей і книг, які ти вважаєш своїм духовними наставниками.

Демокріт і Епікур вищим благом і метою життя вважали задоволення і насолоди; при цьому малися на увазі розумні задоволення, які ведуть до тілесного здоров'я і незворушності духу. Жити погано нерозумно, непомірковано і нечестиво -значить... не погано жити, але повільно вмирати, - вчив Демокріт.

Сократ переконував своїх учнів, що сенс життя не зводиться до задоволення безпосередніх потреб людини, є і більш висока мета - добро, шлях до якого вказує розум.

Христос говорив своїм учням: "Не збирайте собі скарбів на землі, де моль і ржа споживають і де злодії підкопують і крадуть; але збирайте собі скарби на небі, де ні моль, ні ржа не винищує і де злодії не підкопують і не крадуть. Тому що, де скарб ваш, там буде і серце ваше."'

Гегель бачив сенс життя людини в тій справі, яку вона повинна і може здійснити і з користю для суспільства і з інтересом для себе.

Карл Маркс в випускному гімназичному творі: "Міркування юнака при виборі професії" писав: "Головним керівником, який повинен нас направити при виборі професії, є благо людства, наше власне вдосконалювання. Не слід думати, що обоє ці інтереси можуть стати ворожими.

Якщо людина трудиться тільки для себе, вона може, мабуть, стати знаменитим вченим, великим мудрецем, чудовим поетом, але ніколи не зможе стати істинно досконалою і великою людиною.

Історія визнає тих людей великими, які, трудячись для загальної мети, ставали шляхетнішими; досвід звеличує як самого щасливого, того, хто приніс щастя найбільшій кількості людей...

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя
  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"