Зміст - єдність всіх складених елементів об'єкта, його властивостей, протиріч тенденцій.
Форма - спосіб існування і вираження змісту. У процесі розвитку зміст, який є більше рухливим переростає стару форму і "скидає" її.
Для діалектики характерно розглядати об'єкт у єдності його змісту і форми. Одне з метафізичних трактувань цих категорій - формалізм - перевага, що віддається формі перед змістом у різних сферах людської діяльності. Наприклад, у сфері керування проявляється як бюрократизм - преклоніння перед буквою закону при повній зневазі до його змісту і духу. У сфері моральності - строге дотримання норм етикету поза залежністю від конкретних обставин. В естетиці - концепція естетизму - переваги форми над змістом у творі мистецтва, "мистецтво заради мистецтва". В навчанні - прагнення одержати диплом, а не знання.
VI. Протиріччя сутності і явища
Сутність - внутрішній зміст предмета, єдність всіх різноманітних, суперечливих форм його буття; сукупність закономірних внутрішніх зв'язків об'єкта.
Явище - те або інше виявлення, вираження об'єкта, зовнішні форми його існування.
Завдання будь-якого пізнання - збагнення сутності предмету.
У реальному об'єкті сутність і явище нерозривно зв'язані (їх можна розділити тільки в абстракції): явище являє собою форму вираження сутності, остання розкривається в явищі. Явище багатше суті, тому що воно містить у собі всілякі випадкові відносини, особливі риси даного об'єкта. Явища динамічні, мінливі, у той час як сутність утворить щось стале у всіх змінах (у цих категоріях відбите протиріччя стійкості і мінливості буття). Людське пізнання рухається від явища і сутності і далі до більше глибокої сутності, і, цей процес нескінченний, як нескінченний розвиток світу.
VII. Протиріччя загального і одиничного
Загальне - принцип буття одиничних речей, явищ, закономірна форма їхнього взаємозв'язку в складі цілого. Загальне - це єдине багато в чому.
Одиничне - філософська категорія, що виражає відносну відособленість, дискретність, обмеженість один від одного в просторі і часі речей і подій, властиві їм специфічно неповторні особливості, що становлять їх унікальну якісну і кількісну визначеність.
Загальне існує тільки через одиничне, а одиничне - прояв загального. Уміння в одиничних об'єктах побачити загальне і навпаки, свідчить про високий рівень абстрактного мислення.
VIII. Протиріччя необхідності і випадковості
У категорії необхідність фіксуються внутрішні, стійкі, повторювані зв'язки і відносини об'єкта.
Випадковість - зовнішні, несуттєві зв'язки об'єкта. Немає абсолютно випадкових і абсолютно необоротних явищ. Всякий реальний об'єкт містить необхідні і випадкові моменти в їхньому взаємопроникненні - тільки так можна пояснити різноманіття і єдність світу, одночасно. У суспільних процесах зв'язок необхідності і випадковості проявляється як діалектика необхідності і волі.
IX. Протиріччя можливості і дійсності
Можливість - об'єктивна тенденція становлення предмета, що виражається в наявності умов для його виникнення. Дійсність - об'єктивно існуючий предмет, результат однієї з можливостей.
Розвиток з погляду цих категорій можна визначити як процес реалізації можливостей.
Виділяють: абстрактну (формальну) можливість - це те, що в принципі можливе, але тепер немає реальних умов; реальну можливість - те, що може здійснитися вже тепер.
Кількісна міра можливості виражається в понятті "імовірність".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система діалектики“ на сторінці 4. Приємного читання.
