Завдання 3.
"Нова філософія корениться в щирості любові, в істинності почуття. В любові, взагалі в почутті, всяка людина визнає істинність нової філософії. Нова філософія відносно своїх основ є не що інше, як сутність почуття, зведена до свідомості; вона тільки підтверджує в розумі і за допомогою розуму те, що сповідається серцем кожної сучасної людини, вона є зведене до розуму серце. Серцю не потрібні абстрактні метафізичні або теологічні об'єкти, йому потрібні справжні, почуттєві об'єкти і істоти".
Завдання 4.
"Перенесемося подумки в ту епоху, коли на землі існували тільки досить віддалені предки людини, - наприклад, у вторинну епоху. Запитується, як обстояла тоді справа із простором, часом і із причинністю? Чиїми суб'єктивними формами були вони в той час? Суб'єктивними формами іхтіозаврів? І чий розум диктував тоді свої закони природі? Розум археоптерикса? На ці питання філософія Канта не може дати відповіді. І вона повинна бути відкинута, як зовсім не відповідна сучасній науці".
Завдання 5.
"Перша передумова всякої людської історії - це кінцеве існування живих людських індивідів... Людей можна відрізняти від тварин по свідомості, по релігії - взагалі по чому завгодно. Самі вони починають відрізняти себе від тварин, як тільки починають робити необхідні їм засоби до життя, - крок, який обумовлений їх тілесною організацією. Роблячи необхідні їм засоби для життя, люди непрямим образом роблять і саме своє матеріальне життя".
Завдання 6.
"У костюмі арлекіна зі шматочків строкатої крикливої "новітньої" термінології перед нами - суб'єктивний ідеаліст, для якого зовнішній світ, природа, її закони, все це символи нашого пізнання. Потік даного позбавлений розумності, порядку, законосообразности; наше пізнання вносить туди розум. Небесні тіла - символи людського пізнання, і земля в тому числі...
Підсумок: наші махісти, сліпо віруючи "новітнім" реакційним професорам, повторюють помилки кантівського і юмівського агностицизму в питанні про причинність, не зважаючи того, в якому безумовному протиріччі з марксизмом, тобто матеріалізмом, перебувають ці вчення, ні того, як вони котяться по похилій площині до ідеалізму".
Завдання 7.
"Ось вічний круговорот, в якому рухається матерія, - круговорот, який завершує свій шлях лише в такі проміжки часу, для яких наш земний рік їжаку не може служити достатньою одиницею виміру; круговорот, в якому час найвищого розвитку, час органічного життя й, тим більше час життя істот, які усвідомлять себе і природу, відміряно настільки ж скудно, як і той простір, в межах якого існує життя і самосвідомість; круговорот, в якому кожна кінцева форма існування матерії -байдуже, сонце або туманність, окрема тварина або тваринний вид, хімічна сполука або розкладання - однаково перехідна і у якому ніщо не вічне, крім матерії, яка вічно змінюється, вічно рухається і законів її руху і зміни".
Завдання 8.
"Але щоб дух людини коли-небудь зовсім відмовився від метафізичних досліджень - це так само неймовірно, як і те, щоб ми коли-небудь зовсім перестали дихати з побоювання вдихати нечисте повітря. Завжди, більше того, у кожної людини, особливо в мислячої, буде метафізика, і при відсутності загального мірила в кожного на свій лад. Те, що дотепер вважалося метафізикою, не може задовольняти ніякий допитливий розум, а зовсім відмовитися від метафізики неможливо, тому повинен бути нарешті зроблений досвід критики чистого розуму, а якщо така критика вже є, то вона повинна бути досліджена і піддана загальній перевірці, тому що немає інших засобів задовольнити цю настійну потребу, яка є чимось більшим, ніж проста люб'язність".
Завдання 9.
"Єдність голови і серця в його згоді із істиною полягає не в тому, щоб згладити і затушувати різницю між тим і іншим, але скоріше, у тому, щоб істотний об'єкт серця перетворити в істотний об'єкт голови, таким чином, ця єдність зводиться до тотожності об'єкта. Тому нова філософія, перетворюється в суттєвіший і найвищий об'єкт розуму, обґрунтовує розумну єдність голови і серця, мислення і життя".
Завдання 10.
"Кігтик загруз - всій пташці пропасти. А наші махісти всі загрузли в ідеалізмі, тобто ослабленому витонченому фідеїзмі, загрузли з того самого моменту, як взяли "відчуття" не в якості особливого "елемента". Нічиє відчуття, нічия психіка, нічий дух, нічия воля - до цьому неминуче скотиться, якщо не визнавати матеріалістичної теорії відбиття свідомістю людини об'єктивно-реального зовнішнього світу".
Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Марксизм в XX столітті“ на сторінці 3. Приємного читання.
