Діалектичність міфологічної картини миру виявляється в образному баченні основних протиріч буття: життя - смерть, доля - недоля, небо - земля, чет - нечет, вогонь - волога, сонце - місяць, білий (Білобог) - чорний (Чорнобог), близький -далекий (будинок - ліс, тридев'яте царство), священний -мирський.
Прийняття Руссю християнства, безумовно, можна назвати революцією в сфері духу, тому що воно змінювало (часто на протилежні) багато світоглядних орієнтирів (дивись таблицю 3).
Таблиця З
Порівняння язичеського і християнського типів світогляду
| № з/ п | Язичеський міфологічний світогляд давніх слов'ян | Християнський світогляд |
| 1 | Світ як самодостатній, надісторичний Космос | Примат духовного над матеріальним, моністична, об'єктивно-ідеалістична картина світу. Спрямованість історичного часу від початку до кінця. |
| 2 | Людина не виділяється із природи: нерозривність людини зі світом вічного руху і відновлення природи. | Людина - духовна істота, виділяється із природи. Людина між природою і Богом. |
| 3 | Обожнювання природи -пантеїзм. | Протиставлення матеріального і духовного в світі. |
| 4 | Політеїзм - багатобожжя, поклоніння стихіям, ідолам. | Монотеїзм - єдинобожжя: "Бог - це усе". |
| 5 | Пріоритет загального, общинного над індивідуальним, культ роду. | Пріоритет індивідуального, особистісного. Вища особистість - Бог - творець. |
| 6 | Визнання астральної (космічної) залежності людини | Головне в людині - моральна відповідальність. |
Разом з християнством в середньовічну Київську Русь прийшла і європейська культура, а також елементи античної культури. Саме Візантія, зберігши античну культурну традицію, передала її іншим народам. Ухвалення християнства послужило початком підйому духовної культури Давньокиївсь-кої держави. Візантійські монахи Кирило і Мефодій створюють слов'янський алфавіт. Своя писемність стала сильним каталізатором в розвитку духовної культури, адже мова є універсальним засобом збереження і передачі культурних цінностей.
Один з перших книжників Київської Русі Київський митрополит Іларіон так пише про історичне значення християнізації Русі:
"... И подобало благодати и истине воссиять над новым народом... Так и свершилось. Ибо вера благодатная распростерлась по всей земле и достигла нашего народа русского... И уже не идолопоклонниками зовемся, но христианами, не без упования еще живущими, но уповающими на жизнь вечную. И уже не капища сатанинские воздвигаем, но церкви Христовы созидаем...
Тогда как пуста и иссохшая была земля наша ибо идольский зной иссушил ее, внезапно разлился источник Евангельский, напоя всю землю нашу.
Тогда как слепы мы были и невидали света истины, но блуждали во лжи идольской, к тому же глухи были к спасительному учению, помиловал нас Бог - и ввоссиял и в нас свет разума к познанию Его, по пророчеству: Тогда отверзнутся очи слепых, уши глухих услышат"'.
Багато дослідників помічають, що два основних джерела культури Київської Русі: давньослов'янська міфологія і християнська релігія, незважаючи на протилежність, становили своєрідний синтез; утворилася "довіра" - діалог старої і нової культури (це відрізняє слов'янську культуру від західноєвропейської, в якій кілька століть ішла непримиренна боротьба античної і середньовічної християнської культурної традиції).
Із цієї довіри і вийшла філософія Київської Русі, яка стала згодом загальним джерелом білоруської, російської і української філософії, які сформувалися в класичному варіанті до XVII-XVIII століть (дивись схему 8).
Схема 8
Джерела і періодизація вітчизняної філософії
Явище Софії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
