<...>
Розум - це всеосяжне в нас, що не має справжніх джерел, але є знаряддям екзистенції. З боку екзистенції він - безумовне, спрямоване на те, щоб виявити джерела в їхній здійсненності як найглибше одкровення.
...Розум - зв'язок усіх модусів всеосяжного. Він не допускає, щоб яке-небудь суще абсолютно відокремилося, затвердилося у відірваності, стало незначним через розпорошення. Ніщо не повинно бути загублене там, де розум стає дієвим, те, що є, шукає зв'язок. Виникає універсальна співучасть у житті, відкрита зацікавленість...
Розум вимагає безмежної комунікації, він сам - тотальна воля до комунікації. Оскільки в часі ми не можемо об'єктивно володіти істиною як єдиною та вічною й оскільки наявне буття можливе тільки поряд з іншим наявним буттям, екзистенція осягає себе лише в співтоваристві з іншою екзистенцією, комунікація становить образ відкриття істини в часі.
Є ряд більших спокус: віддалитися від людей у вірі в Бога, виправдати свою самотність уявним знанням абсолютної істини, за допомогою передбачуваного володіння самим буттям досягти задоволеності, що в дійсності є відсутністю любові. До цього приєднується твердження, що кожна людина
- замкнута монада, що ніхто не може вийти із себе, що комунікація - ілюзорна ідея.
Цьому протистоїть філософська віра, яку можна назвати також вірою в комунікацію. Тому що тут мають силу два положення: істина е те, що нас з'єднує, і - в комунікації закладені витоки істини. Людина знаходить у світі іншої людини як єдину дійсність, а якої вона може об'єднатися в розумінні і довірі...
Розділ 2. Філософія як система знання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Карл Ясперс (1883-1969)“ на сторінці 5. Приємного читання.